Події

У Полтаві посилюється протистояння між міською владою та підприємцем Олександром Нестулею, який розпочав масштабне облаштування рекреаційної зони під назвою «Мальдіви» у мікрорайоні Вакуленці. Ініціатор проєкту, відомий також як керівник пляжу «Гаваї», проводить активні роботи з розчищення території — вирівнює ґрунт, видаляє чагарники та спилює дерева, прагнучи перетворити цю місцевість на сучасний відпочинковий майданчик. Проте втручання у природний ландшафт викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців і посадовців, адже частина робіт здійснюється без оформлених дозвільних документів.

За інформацією Полтавської міської ради, офіційних дозволів на видалення зелених насаджень у цій зоні немає. Управління житлово-комунального господарства наголошує, що чинний порядок передбачає чітку процедуру: подання відповідної заяви, виїзд спеціальної комісії, обстеження території та оформлення всіх рішень у встановленому порядку. Лише після цього підприємець може законно розпочинати роботи зі зміни ландшафту. У випадку з «Мальдівами», за словами чиновників, жоден із цих етапів не був виконаний.

Договір на оренду пляжу «Мальдіви» уклала підприємиця Тетяна Нестуля 2 жовтня 2025 року. Сума оренди складає 330 тисяч гривень на рік, термін дії — п’ять років. Метою робіт є підготовка пляжу до наступного купального сезону, однак незаконне видалення дерев викликало зауваження міської ради та громадськості.

Міська влада наголосила на необхідності дотримання процедур видалення зелених насаджень і попередила про можливі наслідки для порушників.

У Миколаєві резонансна справа привернула увагу громадськості: директор морської компанії ТОВ «Транзас Україна» перетворив власний будинок на справжній підпільний арсенал. Під час обшуку правоохоронці виявили десятки одиниць бойової зброї, гранатомети, корпуси гранат та тисячі набоїв. Усередині квартири також були знайдені автомати Калашникова різних модифікацій, ручні кулемети та підствольні гранатомети, що свідчить про масштабність незаконної діяльності.

Слідство встановило, що восени 2023 року чоловік свідомо придбав промислово виготовлену бойову зброю без будь-яких дозволів і зберігав її у власному помешканні. Виявлення такого арсеналу стало можливим завдяки координації силовиків, і випадок швидко набув широкого розголосу як у регіональних, так і в національних ЗМІ.

3 жовтня 2023 року правоохоронці провели обшук у квартирі директора. Уся зброя, виявлена під час слідчих дій, була вилучена, а експертиза підтвердила її придатність до стрільби. Чоловіка затримали одразу після обшуку. Йому обрали тримання під вартою із правом внесення застави у сумі 134,2 тисячі гривень. Після її внесення він вийшов із СІЗО.

Під час судового розгляду обвинувачений визнав свою провину та заявив про щире каяття. Суд врахував відсутність судимостей, позитивні характеристики та наявність подяк від військових частин, а також низький ризик повторного правопорушення. В результаті чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з випробувальним строком один рік. Якщо за цей час він не порушить закон і виконуватиме покладені обов’язки, за ґрати він не потрапить.

Також суд поверне заставодавцю внесені 134,2 тисячі гривень після набрання вироком законної сили. Три дні попереднього ув’язнення зарахували до строку можливого покарання. З обвинуваченого стягнуть понад 37 тисяч гривень за судові експертизи, а всю вилучену зброю передадуть Збройним силам України.

У Миколаєві суд виніс вирок іще одному фігуранту справ про незаконне зберігання зброї – місцевому військовослужбовцю. Під час обшуків у його квартирі та гаражах правоохоронці виявили вибухівку, гранати, автомати та тисячі набоїв. Сам чоловік пояснив, що збирав арсенал “про всяк випадок”. Він також отримав вирок із звільненням від реального відбування покарання.

На Чернігівщині завершився розгляд резонансної справи проти 40-річного блогера, який використовував власний YouTube-канал для публічних закликів зривати мобілізаційні заходи та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Чернігівський обласний ТЦК повідомив, що суд визнав чоловіка винним і призначив йому п’ять років позбавлення волі.

Автор каналу, що налічував понад 7,6 тисячі підписників, фактично перетворив його на майданчик для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом нібито «консультацій» він надавав поради, як уникати виконання законних вимог ТЦК та СП, дискредитував представників військових структур і формував у глядачів негативне ставлення до мобілізаційних процесів. Його ролики містили відверті підбурювання до протидії державним інституціям, що створювало загрозу громадській безпеці та підривало правові норми.

За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

Після того як 11 липня 2024 року в Україні набула чинності заборона на ароматизовані рідини та низку типів електронних сигарет, більшість компаній була змушена кардинально переглянути свою діяльність. Проте мережа UVAPE виявилася одним із небагатьох гравців ринку, які фактично проігнорували нові норми. Понад пів року після ухвалених змін її торгові точки в різних містах країни продовжують відкрито пропонувати покупцям продукцію, що прямо підпадає під заборону.

За даними учасників ринку, схема, за якою працює UVAPE, нагадує добре налагоджену систему обходу законодавства. Продаж здійснюється через десятки магазинів, що формально належать різним юридичним особам — компаніям «СОТ НЕТВОРКІНГ», «ФРЕЙТІС» та «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП». Така структура створює враження розподіленої відповідальності, однак співрозмовники, знайомі з роботою мережі, запевняють: усі бізнес-процеси фактично координуються з єдиного центру.

За словами джерел у галузі, головною запорукою успіху цього бізнесу є політичний дах. Частина ключових фігурантів має зв’язок із народним депутатом від «Слуги народу» Анатолієм Костюхом, який, за інформацією декількох учасників ринку, забезпечує стабільне прикриття структури від перевірок і санкцій. Саме тому UVAPE продовжує працювати навіть після масових обшуків, які правоохоронці провели у понад 40 локаціях по всій країні.

Під час слідчих дій силовики виявили виробничі цехи та склади, вилучили сім виробничих ліній, компоненти та готову продукцію загальною вартістю понад 1 млн євро. Однак навіть такі масштаби не зупинили діяльність мережі: магазини продовжують торгувати ароматизованими рідинами, які офіційно перебувають під забороною.

Особливу роль у схемі відіграє компанія «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо контрабанди майже 225 тисяч електронних сигарет. Саме через неї, за даними слідства, проходили великі партії пристроїв, які потім розповсюджувалися через точки UVAPE.

Для уникнення податків і акцизних платежів використовується розгалужена мережа «фірм-прокладок». Через них проходять фіктивні операції з метою створення податкового кредиту, приховування реальних обсягів продукції та заниження розміру платежів до бюджету. Частина магазинів працює за адресами, які не відповідають виданим ліцензіям, а продаж рідин супроводжується популярною схемою «подарунків»: покупцеві нібито дарують флакон із нікотином, який не проходить через касу й не фіксується у звітності.

Не реагують і контролюючі органи. Перевірки не відбуваються або залишаються формальними, що свідчить про наявність зовнішнього впливу. Учасники ринку відверто говорять: без політичного прикриття народного депутата Анатолія Костюха мережа UVAPE не змогла б працювати в таких масштабах після введення заборони.

Таким чином UVAPE не просто зберегла свої позиції на ринку, а фактично монополізувала продаж ароматизованих рідин, витіснивши більшість конкурентів, які не змогли працювати в умовах посилення регулювання. Нелегальний сегмент, підживлений контрабандою та податковими схемами, продовжує рости — і все це відбувається в той час, коли держава офіційно бореться за зменшення нікотинової залежності серед молоді.

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в епіцентрі гострої суспільної уваги після ухвалення низки звинувачень, що стосуються можливих порушень у сфері протидії відмиванню коштів та контролю над фінансовими потоками. Поширена в соцмережах інформація журналістських розслідувачів і незалежних експертів підкреслила низку факторів, що можуть свідчити про бездіяльність або вибірковий підхід у роботі відомства, яке має забезпечувати прозорість фінансової системи держави та протидіяти незаконним операціям.

Окрему увагу викликали дані про ймовірну причетність Проніна до корупційних схем, що, за словами аналітиків, могли виникати через слабкий нагляд за підконтрольними структурами та ухиляння від належної перевірки сумнівних транзакцій. Коментатори наголошують, що будь-які провали чи затримки у реагуванні Держфінмоніторингу створюють потенційні вікна можливостей для діяльності фінансових посередників, які намагаються «відмити» кошти, походження яких викликає запитання.

FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

У службі ці звинувачення публічно не коментували.

Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.

Вищий антикорупційний суд виніс резонансне рішення, яким постановив передати у власність держави майно, що належало сім’ї заступника керівника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. Йдеться про елітні об’єкти нерухомості та цінні активи загальною вартістю 8,5 мільйона гривень. Колегія суддів підкреслила, що рішення ґрунтується на доказах непрозорого походження цих активів та їх невідповідності задекларованим доходам посадовця.

Рішення суду стало черговим прикладом посилення боротьби з корупцією серед високопоставлених правоохоронців, демонструючи, що фінансові махінації та незаконне збагачення не залишаються безкарними. Правоохоронні органи отримають контроль над елітними об’єктами, що включають житлові будинки та розкішні автомобілі, а державний бюджет отримає значну суму, яка раніше перебувала у приватних руках посадовця та його родини.

3,6 млн грн — вартість дворівневого пентхауса площею 220 кв. м у ЖК бізнес-класу «Зарічний»;

4,9 млн грн — кошти, отримані від продажу цього пентхауса;

два паркомісця, розташовані у тому ж житловому комплексі.

Йдеться про повне стягнення вартості майна та доходу з його реалізації на користь держави.

За даними антикорупційних органів, сім’я високопосадовця не могла підтвердити законні джерела доходів для придбання нерухомості такого рівня. ВАКС визнав кошти, використані для купівлі пентхауса, необґрунтованими активами та застосував конфіскацію відповідно до законодавства.

Елітне майно в ЖК «Зарічний», одному з найдорожчих житлових комплексів столиці, оформлювалося на членів родини правоохоронця, однак реальні доходи Полієнка та його близьких суттєво не відповідали вартості активів.

Судове рішення передбачає повне стягнення активів у дохід держави. Інформація про можливі апеляційні кроки з боку родини Полієнка наразі відсутня.