Події

Сфера виготовлення державних номерних знаків для автомобілів в Україні протягом останніх років зазнала суттєвих змін, які фактично зруйнували принципи відкритої конкуренції. Формально всі закупівлі відбувалися через електронну систему Prozorro, однак на практиці цей механізм часто перетворювався на формальність, що не впливала на реальний вибір постачальника.

За даними учасників ринку та галузевих експертів, участь у тендерах у багатьох випадках носила імітаційний характер. Потенційного переможця визначали заздалегідь, тоді як інші виробники стикалися з бар’єрами ще на етапі подання пропозицій. Одним із найпоширеніших інструментів усунення конкурентів стали дискримінаційні вимоги тендерної документації, які могли відповідати параметрам лише однієї конкретної компанії.

Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув клопотання сторони обвинувачення та обрав запобіжний захід колишньому народному депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди. За версією слідства, йдеться про спробу вплинути на ухвалення рішень, пов’язаних із забудовою конкретної земельної ділянки. Інформацію про судове рішення оприлюднила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Суд дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір визначено на рівні 66 тисяч гривень. У САП наголосили, що саме така сума є максимально можливою відповідно до норм чинного законодавства для інкримінованого правопорушення.

Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

6 січня християни відзначають одне з ключових свят церковного календаря — Хрещення Господнє, відоме також як Водохреще. Цей день завершує різдвяно-новорічний цикл і зосереджує увагу вірян на події хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, яке звершив Іван Хреститель. Саме з цього моменту, коли Спасителю виповнилося тридцять років, розпочалося Його публічне служіння людям.

Згідно з євангельською традицією, Ісус Христос, не маючи гріха, добровільно прийняв хрещення, щоб показати приклад смирення та духовної єдності з усім людством. Цей вчинок мав глибокий символічний сенс: Спаситель увійшов у води Йордану не для очищення Себе, а для освячення води й усього створеного світу, відкривши людям шлях до оновлення та спасіння.

Що не можна робити 6 січняУ народній традиції Водохреща пов’язане з низкою заборон. Цього дня не радять сваритися, лихословити чи з’ясовувати стосунки. Не варто сідати за святковий стіл у брудному або старому одязі. Також вважається поганою прикметою полоскати білизну у воді.

Народні прикмети та традиціїЗ Водохрещем пов’язано чимало погодних прикмет. Наші предки вірили, що сніг, привалений до паркану, віщує холодне літо, повний місяць на небі — весняні повені, а сильна хуртовина — добрий рій бджіл. Зоряна ніч обіцяла щедрий урожай ягід, а дерева в інеї — родючий рік.

Більшість обрядів цього дня пов’язані з водою. Зранку віряни йшли до храмів на святкові богослужіння, після яких несли додому освячену воду. Нею кропили оселі, а на дверях і віконницях крейдою малювали хрести як оберіг від злих сил. У народі вірили, що ніч на Водохреще має особливу магічну силу, тому дівчата традиційно ворожили.

Іменини 6 січняЦього дня іменини святкують Андрій, Іван, Лаврентій, Феован, Лідія та Марія. Талісманом людей, народжених 6 січня, вважають бірюзу — камінь, якому здавна приписували захисні властивості та здатність приносити здоров’я, щастя й упевненість у собі.

Відомі люди, народжені 6 січня6 січня народилися український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус, легендарний футболіст і тренер Валерій Лобановський, а також український футболіст Олександр Головко.

Пам’ятні дати 6 січняЦей день багатий на історичні події. Серед них — написання Тарасом Шевченком поеми «Заповіт» у 1846 році, відкриття Віденської філармонії, представлення гіпотези дрейфу континентів Альфредом Веґенером, а також отримання Православною церквою України томосу про автокефалію у 2019 році.

Який ще день відзначають 6 січняОкрім релігійних свят, 6 січня у світі відзначають Всесвітній день дітей-сиріт війни — дату, що покликана привернути увагу до долі дітей, які втратили батьків через збройні конфлікти. Також цього дня святкують День технологій і День яблуні, присвячений ролі науки, інновацій та турботі про природу.

У Києві було повідомлено про підозру керівнику одного з підрозділів КП «Київтеплокомуненерго» у зв'язку з інцидентом, що стався 2 січня на проспекті Лобановського. Під час прориву труби центрального опалення на тротуарі утворилася неогороджена яма з окропом, що призвело до серйозних травм. Внаслідок цього 16-річна дівчина отримала опіки, що потребують медичного втручання та тривалого лікування.

За попередніми даними слідства, прорив трубопроводу стався через неналежне обслуговування і відсутність відповідних заходів безпеки на місці аварії. У момент інциденту яма, яка утворилася внаслідок витоку гарячої води, не була обгороджена, що створило небезпечні умови для пішоходів. За словами потерпілої, вона не мала змоги уникнути контакту з окропом через те, що місце пошкодження не було позначено попереджувальними знаками чи огороджено.

За нормативними документами, місце аварії повинно бути обладнане надійною огорожею, попереджувальними знаками та при необхідності аварійним освітленням. Проте керівник робіт не забезпечив своєчасного огородження всієї небезпечної ділянки, що й стало причиною тяжких травм для неповнолітньої.

Дівчину у стані медикаментозної коми доправили на лікування до Німеччини. Досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, чия бездіяльність могла призвести до травмування потерпілої.

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який обіймає посаду професора кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності, проаналізувавши подані ним декларації та відкриті дані щодо майнового стану й витрат. У документі наголошується на наявності недостовірної або неповної інформації, що ставить під сумнів прозорість фінансових відомостей кандидата.

За даними ГРД, у деклараціях Олега Шкути виявлено розбіжності між задекларованими доходами, грошовими активами та фактичними витратами. Зокрема, у декларації за 2022 рік, за оцінкою членів ради, не було належним чином відображено окремі фінансові ресурси, а також витрати, які за своїм обсягом не узгоджуються з офіційно задекларованими джерелами доходу. Подібні невідповідності розцінюються як суттєві з огляду на вимоги до кандидатів на суддівські посади апеляційного рівня.

Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.

У центральній частині Львова сталася дорожньо-транспортна пригода, учасницею якої була дружина колишнього директора Львівського державного заводу «ЛОРТА» Володимира Чауса — Валентина Денисова. Інцидент набув розголосу після повідомлень патрульної поліції та інформації, оприлюдненої в місцевих телеграм-каналах.

Аварія трапилася в суботу, 3 січня, на вулиці Кобилянської — одній із жвавих і туристично привабливих локацій міста. За словами очевидців, автомобіль Mercedes-Benz E250 2015 року випуску, за кермом якого перебувала жінка, з’їхав з проїжджої частини та врізався в огорожу. Унаслідок удару було пошкоджено паркан: знесено одну з його секцій, що спричинило матеріальні збитки.

Автомобіль належав Володимиру Чаусу і був зазначений у його декларації за 2021 рік із вартістю 1,6 млн грн. За даними відкритих джерел, у вересні 2023 року авто було переоформлено на дружину за договором дарування. Судові документи свідчать, що Чаус переписав частину майна на Валентину Денисову, щоб уникнути арешту автомобіля в межах кримінального провадження за підозрою у розкраданні запчастин до комплексів ППО. Збитки державі оцінюються приблизно у 2,4 млн грн.

Варто зазначити, що Валентину Денисову вже судили у 2017 році за ДТП на тому ж Mercedes-Benz E250, тоді Франківський районний суд оштрафував її на 340 грн.

Володимир Чаус очолював Львівський державний завод «ЛОРТА» з 2018 до грудня 2022 року. Слідство у його справі про розкрадання запчастин до ППО досі триває.