Події

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви колишнього заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби щодо перегляду обвинувального вироку, ухваленого у 2017 році. Тоді його було визнано винним в організації злочинної групи та заволодінні державним майном у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що вирок має бути переглянутий на підставі так званих нововиявлених обставин. Як ключовий аргумент адвокати подали результати поліграфічного дослідження, проведеного у 2025 році. За їхньою позицією, ці дані нібито свідчили про недостовірність показань, на яких базувалася угода про визнання вини, укладена ще у 2017 році.

Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати перевірки декларації за 2024 рік депутата Черкаської міської ради від партії «Голос» Віктора Євпака. Під час аналізу поданих відомостей фахівці агентства встановили суттєві розбіжності між задекларованими даними та фактичним майновим станом посадовця. Загальна сума недостовірної інформації, за оцінками НАЗК, перевищила 49,2 мільйона гривень.

У відомстві повідомили, що первинна декларація містила неповні відомості про активи, доходи та фінансові зобов’язання. Лише після офіційних зауважень з боку НАЗК депутат подав виправлений документ, у якому відобразив додаткові активи та джерела доходів на суму понад 49 мільйонів гривень. Йдеться про майно та фінансові показники, які мали бути зазначені ще під час первинного декларування.

За даними агентства, у початковій декларації Євпак не вказав житловий будинок у Черкасах, орієнтовна вартість якого становить майже 9 млн грн. Крім того, він не задекларував доходи у вигляді дивідендів від своїх компаній, зареєстрованих у США, на суму близько 39,4 млн грн.

Сам депутат пояснив відсутність даних про нерухомість «неуважністю» через те, що на одній земельній ділянці розташовані кілька будівель з різними реєстраційними номерами. Щодо доходів з-за кордону він зазначив, що спочатку вважав за потрібне декларувати лише доходи, отримані в Україні. Після перевірки він уточнив, що ці кошти є дивідендами від його ІТ-компаній у США.

Варто зазначити, що Віктор Євпак у 2020 році балотувався на посаду міського голови Черкас. Проте навіть для політика з такими амбіціями вимоги фінансової відкритості не були пріоритетом до втручання НАЗК.

Національне агентство встановило, що в діях депутата є ознаки правопорушення. Висновок НАЗК передано до Національної поліції України для подальших дій. Ситуація свідчить, що десятки мільйонів гривень були відображені в декларації лише після офіційної перевірки.

Підгаєцький районний суд Тернопільської області поставив крапку у кримінальній справі, пов’язаній із масштабною незаконною вирубкою лісових насаджень. Фігурантом провадження став помічник лісничого, якому інкримінували умисне порушення природоохоронного законодавства та норм Лісового кодексу України. Судовий розгляд відбувався в межах кримінального провадження №605/412/23.

Під час розгляду матеріалів слідства встановлено, що обвинувачений, перебуваючи на території лісових масивів державного підприємства поблизу села Волиця Тернопільського району, організував і здійснив незаконну порубку дерев різних порід. Роботи проводилися без обов’язкового спеціального дозволу — лісорубного квитка, який є ключовим документом для легальної заготівлі деревини.

У матеріалах справи зазначається, що загалом було незаконно зрубано 900 дерев. Такі дії, за оцінкою експертів, спричинили екологічну шкоду на суму 3 326 665,35 гривні, що значно перевищує поріг тяжких наслідків, визначений законодавством.

Суд визнав помічника лісничого винним та призначив йому покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Окрім цього, чоловіка позбавили права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади у лісовій галузі строком на три роки.

Також суд повністю задовольнив цивільний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та постановив стягнути з засудженого 3 905 784,87 гривні на відшкодування шкоди, завданої довкіллю.

Вирок суду наразі не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.

Печерська окружна прокуратура міста Києва разом зі Службою безпеки України повідомила про викриття масштабної схеми ухилення від оподаткування, внаслідок якої державний бюджет зазнав збитків на десятки мільйонів гривень. Слідство встановило, що злочинна діяльність була системною, добре організованою та охоплювала одразу кілька регіонів країни.

За матеріалами кримінального провадження, ключову роль у схемі відігравав організатор так званого «конвертаційного центру», який діяв у змові з директором приватного товариства та двома бухгалтерами. Через розгалужену мережу приблизно з пів сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих у Києві та Одеській області, вони надавали представникам реального бізнесу незаконні послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.

Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Державної служби безпеки на транспорті Степан Терзі задекларував суттєві статки, що перебувають у власності членів його родини. Відповідні відомості містяться в офіційних деклараційних документах, які стали доступними для громадськості в межах вимог фінансової прозорості.

Згідно з поданою інформацією, дружина посадовця Альона Мінтуш-Терзі володіє золотими злитками загальною вартістю 663 тисячі гривень. У декларації зазначено сам факт наявності дорогоцінного металу як активу, що підлягає обов’язковому декларуванню, водночас детальні характеристики — зокрема точна вага золота чи виробник злитків — у відкритій частині документа не розкриваються.

Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.

У Харківській області набирає обертів гучна історія, яка привернула увагу громадськості та експертів у сфері права. Йдеться про низку судових процесів навколо компанії, пов’язаної з родичами прокурора області Аміла Омарова, що породжує питання про можливий конфлікт інтересів та ризики зловживань у системі оподаткування.

У фокусі цієї ситуації опинилася адміністративна справа №520/18479/25, яку розглядав Харківський окружний адміністративний суд. Позивачем у процесі виступило ТОВ «Фірма Хазар ЛТД», яке оскаржувало дії Головного управління ДПС у Харківській області. Компанія наполягала на неправомірності рішень податкового органу та вимагала визнати їх такими, що суперечать законодавству.

Компанія «Хазар ЛТД», яку пов’язують із дядьком прокурора Харківської області, пояснила втрату документації наслідками російських обстрілів 6 березня 2022 року. За версією позивача, внаслідок ракетного удару виникла пожежа та були зруйновані приміщення на вулиці Академіка Проскури, 1, де зберігалися документи.

Податкова служба 5 лютого 2025 року відмовила у врахуванні повідомлення про втрату документів, аргументуючи це відсутністю технічного звіту про обстеження пошкодженого приміщення або витягу з Реєстру будівельної діяльності. Саме ці документи, на думку ДПС, мали б підтвердити факт руйнування та пожежі. Водночас суд дійшов висновку, що така позиція податкової є незаконною.

Посилаючись на підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд зазначив, що чинне законодавство не встановлює обов’язкового переліку документів, якими саме має підтверджуватися втрата первинної документації внаслідок бойових дій. Зокрема, норма не вимагає обов’язкового подання технічного звіту чи витягу з будівельного реєстру.

Водночас ця історія викликає низку запитань. За інформацією з податкових органів, компанія фактично не надала жодних первинних документів, а відновити їх нібито не змогла. Через це проведення зустрічних перевірок стало неможливим. За таких умов підприємство могло задекларувати значні обсяги доходів і претендувати на відшкодування податку на додану вартість.

За попередніми оцінками, йдеться про можливе нарахування близько 8 мільйонів гривень ПДВ. Критики вбачають у цій ситуації ризики ухилення від сплати податків, які стали можливими завдяки родинним зв’язкам із керівником прокуратури області та сприятливим судовим рішенням.

Наразі на рішення Харківського окружного адміністративного суду подано апеляційну скаргу. Подальший розгляд справи може стати показовим прикладом того, чи здатна судова система неупереджено реагувати на ситуації, де переплітаються бізнес-інтереси, війна та впливові родинні зв’язки.

У Закарпатській області правоохоронні органи оголосили підозру кадастровому реєстратору, дії якого призвели до незаконного вибуття частини земель Національного природного парку «Синевир». Слідство встановило, що посадовець під час виконання своїх обов’язків допустив серйозні порушення, наслідком яких стала зміна правового статусу заповідної території та її подальша передача у комунальну власність.

За інформацією обласної прокуратури, колишній працівник Держземагентства під час державної реєстрації земельної ділянки не здійснив належної перевірки технічної документації. У результаті цього він помилково зарахував 2,6 гектара території національного парку до земель сільськогосподарського призначення. Така помилка суперечила чинному законодавству та фактичному статусу цієї землі як об’єкта природно-заповідного фонду.

Прокуратура кваліфікувала дії реєстратора як службову недбалість, що призвела до незаконного вибуття земель державного значення. Встановлюється розмір шкоди та причини, через які технічна документація не була належним чином перевірена перед внесенням змін до державного реєстру.

Наразі триває слідство, реєстратор перебуває під процесуальним контролем, а прокуратура розглядає питання про можливе повернення ділянки у державну власність.

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив вирок у кримінальній справі №944/6641/25, що стосувалася військовослужбовця, обвинуваченого у пропозиції неправомірної вигоди посадовій особі. Як встановив суд, фігурант справи намагався передати 3000 доларів США сержанту з метою отримання сприяння у вчиненні самовільного залишення військової частини.

Під час судового розгляду з’ясовано, що 15 вересня обвинувачений зустрівся із сержантом-інструктором школи загальновійськової підготовки та сів до його автомобіля. У ході розмови військовослужбовець запропонував грошову винагороду за допомогу в організації незаконного залишення місця служби, сподіваючись уникнути передбаченої відповідальності та формальних процедур.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину та щиро розкаявся. Суд, проаналізувавши всі матеріали, визнав його винним за ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Сума хабаря в 3000 доларів буде конфіскована в дохід держави після вступу вироку в законну силу. Вирок може бути оскаржений у Львівському апеляційному суді протягом 30 днів.