Події

25 січня в Україні прогнозується складна зимова погода, що зумовить значні труднощі як для водіїв, так і для пішоходів. На більшій частині території країни очікується хмарність, снігопади, а в деяких регіонах — дощі, які в сукупності з низькими температурами можуть спричинити утворення ожеледиці на дорогах. Це призведе до погіршення дорожньої ситуації, тому синоптики рекомендують бути особливо обережними.

Зважаючи на погодні умови, важливо враховувати можливі труднощі при пересуванні, особливо на ділянках доріг, що можуть бути вкриті льодом чи снігом. Водіям слід знижувати швидкість, уникати різких маневрів і завчасно перевіряти технічний стан автомобіля, а пішоходам — бути уважними та обережними на слизьких тротуарах. Місцями можуть утворюватися затори та пробки через складні умови для транспорту.

Через перепади температури на дорогах утвориться ожеледиця. Це може ускладнити рух транспорту, а також вплинути на роботу комунальних і енергетичних служб.

Вітер переважатиме південно-східного напрямку зі швидкістю 5–10 метрів за секунду.

Температура повітря суттєво відрізнятиметься залежно від регіону. На північному сході та сході країни стовпчики термометрів опустяться до -7…-12 градусів. У центральних областях очікується -4…-9. На півдні та заході буде тепліше — від -4 до +1 градуса, а на Закарпатті, Одещині та в Криму повітря може прогрітися до +6.

У Києві синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликим снігом. На дорогах також очікується ожеледиця. Вітер південно-східний, 5–10 м/с. Температура вдень становитиме -5…-7 градусів, по області — до -9.

У Київській міській військовій адміністрації оголосили жовтий рівень небезпеки. Там попереджають, що погодні умови можуть ускладнити роботу енергетичних, будівельних та комунальних підприємств, а також рух транспорту.

Фахівці радять громадянам тепло вдягатися, носити взуття з неслизькою підошвою, уникати тривалого перебування на вулиці та заздалегідь планувати поїздки.

Формально Віктор Шакірзян займає посаду секретаря Рівненської міської ради, однак у реальності саме він виконує функції очільника міста, ухвалюючи ключові управлінські рішення без прямого мандата від виборців. Не перемігши на жодних загальноміських виборах, Шакірзян опинився на вершині міської влади завдяки процедурним механізмам та внутрішнім домовленостям, що викликає дедалі більше запитань у громадськості.

Його шлях у владу важко назвати класичною політичною кар’єрою з відкритою конкуренцією та виборчими кампаніями. Натомість він виглядає як добре вибудувана управлінсько-бізнесова модель, у якій тісно переплелися інтереси міського адміністрування, забудови та контролю над фінансовими потоками. Така конфігурація дозволяє концентрувати вплив без необхідності публічної електоральної підтримки.

У 2020 році Шакірзян спробував стати мером, але програв вибори Олександру Третяку. Втім, поразка не стала політичним завершенням. Він отримав посаду секретаря міськради — формально другорядну, але стратегічно ключову. За законом саме секретар у разі відсутності або відставки мера автоматично виконує його обов’язки. Після відходу Третяка ця норма фактично відкрила Шакірзяну шлях до керівництва містом без нових виборів.

Паралельно змінилася структура власності його бізнесу. Компанії, які раніше пов’язували з Шакірзяном, були переписані на родичів і близьке оточення: сестру, батька, сина та партнерів. Формально посадовець більше не має відношення до комерційної діяльності. Проте саме ці підприємства або пов’язані з ними структури продовжили отримувати підряди за бюджетні кошти.

Ключовим гравцем у тендерах стало ТОВ «Адамантбуд». Із 2021 року компанія отримала контрактів більш ніж на 142 мільйони гривень — від ремонту доріг і шкіл до облаштування укриттів та адміністративних приміщень. При цьому фірма використовує техніку й ресурси підприємств із кола, яке раніше пов’язували з Шакірзяном. У штаті працюють його родичі, а в документах фігурують спільні контакти та кошторисники.

Антимонопольний комітет встановив ознаки змови між «Адамантбудом» і компаніями з цього ж середовища. Наприкінці 2024 року їх внесли до переліку порушників, заборонивши участь у закупівлях на три роки та наклавши штраф понад 1,2 мільйона гривень.

Показовою стала історія з ремонтом у будівлі виконкому на Соборній. Депутатам пояснювали необхідність термінової заміни труб із витратами «до мільйона гривень», однак документація передбачала повноцінний капітальний ремонт санвузлів. Проєкт підготували заздалегідь, а на тендер вийшла лише одна новостворена компанія. У підсумку вартість робіт зросла до понад трьох мільйонів гривень.

Запитання виникають і до особистих активів посадовця. Будинок площею понад 300 квадратних метрів та земельну ділянку в деклараціях оцінювали в суми, що суттєво відрізнялися — від десятків тисяч гривень до мільйонів. Після публічної уваги оцінка різко зросла. При цьому нерухомість неодноразово переоформлювалася на інших осіб, хоча сам Шакірзян продовжує там проживати.

У результаті вимальовується модель, за якої політична посада забезпечує адміністративний контроль, а бізнес — фінансову основу. Формально закон не порушується: власники змінені, тендери проведені, рішення ухвалені колегіально. Фактично ж управління містом і бюджетними потоками концентрується в одному колі осіб. І доки ця система працює, реальна конкуренція за вплив на Рівне залишається мінімальною.

У відкритих електронних деклараціях з’явилися відомості про суттєві майнові та фінансові надходження директора комунального підприємства Одеської обласної ради «Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області» Олександра Шеки. Згідно з оприлюдненими даними, посадовець отримав грошовий подарунок у розмірі 700 тисяч гривень від своєї матері — Лариси Шеки, яка обіймає посаду начальниці управління фінансово-господарського забезпечення департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації.

У декларації зазначено, що фінансова допомога надійшла у формі дарунка від близького родича, що передбачено чинним законодавством і підлягає обов’язковому декларуванню. Водночас поєднання родинних зв’язків та високих посад у державних і комунальних структурах традиційно привертає підвищену увагу громадськості до таких випадків.

У родині є автомобіль KIA Sportage (2018) вартістю 813 тис. гривень. Ще один автомобіль — Mazda CX-9 (2019) — було продано 11 жовтня 2025 року за 691 тис. гривень.

Основний дохід Олександра Шеки у 2024 році склав 290 тис. гривень зарплати на посаді директора комунального підприємства. Крім того, він отримав 3 тис. грн допомоги «єПідтримка зимова». Дружина Юлія Шека отримала 10,32 тис. грн виплат на дитину від місцевого управління соцзахисту.

Сім’я має кредит у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву: станом на кінець 2024 року залишок заборгованості становив 600 тис. гривень, при цьому за рік було сплачено 37,6 тис. грн основної суми боргу.

Мати Олександра, Лариса Шека, задекларувала дохід у 966,74 тис. грн зарплати та 168 тис. гривень пенсії у 2024 році. Чоловік Лариси володіє земельною ділянкою та квартирою у Миколаївській області, а також легковим автомобілем ГАЗ 31105 (2005).

Водночас у розділі доходів за 2025 рік Лариса Шека вказала 300 тис. гривень від продажу нерухомості, однак інформації про джерело коштів у 700 тис. гривень для подарунка сину немає. Судячи з декларацій, сім’я не мала достатніх фінансових можливостей для такого подарунку.

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

Польща планує суттєво змінити умови працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Очікується, що нові ініціативи уряду можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів, що проживають у країні на підставі цього статусу. Зокрема, розглядаються обмеження щодо тривалості перебування на певних посадах, необхідності додаткового підтвердження кваліфікацій та жорсткіші вимоги до документального оформлення трудових відносин.

Влада Польщі аргументує такі зміни потребою регулювання ринку праці та захисту інтересів місцевих працівників. Планується, що нові правила передбачатимуть більш чітку систему дозволів на роботу, контроль за легальністю працевлаштування та можливі пріоритети для громадян Польщі та ЄС. Для українців це означає, що просте підтвердження статусу тимчасового захисту може бути недостатнім для подальшого працевлаштування після його завершення.

За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського, підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. За даними слідства, посадовець нібито використовував службове становище для вибудовування схеми виїзду за межі країни в обхід чинних обмежень воєнного часу.

Правоохоронці затримали Краснянського під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США. За версією слідства, ці кошти були частиною оплати за сприяння в незаконному виїзді з України. Після викриття посадовця оперативно звільнили з Міністерства оборони, а суд ухвалив рішення про арешт його майна в межах забезпечення кримінального провадження.

За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.

Правоохоронці оголосили про підозру Володимиру Репіку, керівнику одного з департаментів Київської міської державної адміністрації, у завданні значних фінансових збитків столиці. Йому інкримінують причетність до випуску облігацій місцевої позики, які виявилися економічно необґрунтованими, що призвело до втрати понад 581 мільйона гривень із міського бюджету.

За інформацією Національної поліції, дії посадовця кваліфікуються як порушення фінансової дисципліни та зловживання службовим становищем, що завдало шкоди економічній стабільності Києва. Слідчі відзначають, що розслідування триває, а підозрюваний наразі співпрацює зі слідством.

За даними слідства, 53-річний посадовець протягом кількох років ініціював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій, попри те, що бюджет міста мав достатній обсяг власних коштів. У результаті Київ залучав кредитні ресурси та сплачував значні суми відсотків, що призвело до безпідставних витрат бюджету.

Слідство встановило, що у період з 2020 по 2023 роки департамент здійснив випуск облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Залучені кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

Водночас, за інформацією правоохоронців, у цей період бюджет Києва був профіцитним — доходи перевищували видатки, дефіциту не існувало, а реальної необхідності у додаткових фінансових ресурсах не було. Відсутність запозичень, як зазначають у поліції, не вплинула б на реалізацію міських програм, що фінансуються з бюджету розвитку.

Незважаючи на це, місто продовжувало сплачувати відсотки за облігаціями, що призвело до економічно необґрунтованих витрат. Згідно з висновками експертів, дії посадовця завдали територіальній громаді Києва збитків на суму понад 581 мільйон гривень.

Володимиру Репіку повідомлено про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також штраф до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Київській міській державній адміністрації повідомили, що зранку 23 січня правоохоронці проводять слідчі дії. Спочатку обшуки відбувалися за місцем проживання директора департаменту, після чого — у його службових кабінетах. За результатами дій складено процесуальні документи, а всі запитувані матеріали були надані слідству.

Водночас у департаменті заявили, що вважають кримінальне провадження безпідставним і політично вмотивованим. Там наголосили на готовності співпрацювати зі слідством і відстоювати правомірність своїх дій у правовому полі.