Події

Митний інспектор затриманий за вимагання хабара на суму $15 000 за безперешкодне ввезення контрабанди

Державний інспектор відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї Львівської митниці був затриманий за вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі $15 000. Ця сума стала платою за забезпечення безперешкодного ввезення ювелірних виробів високої вартості без сплати митних зборів, що суттєво порушує законодавство. За даними слідства, чиновник надавав інструкції, як обійти митний контроль при перетині кордону та приховати дорогоцінні товари, включаючи продукцію таких престижних брендів, як Cartier, Van Cleef та Hermes.

Вартість хабара становила близько 4% від реальної ціни переміщуваних товарів, що свідчить про масштаби корупційної діяльності на митному посту. Митник, що мав би здійснювати контроль за законністю ввезення товарів, замість цього сприяв незаконним діям, які могли завдати значних збитків державному бюджету через ухилення від сплати митних зборів.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, серед іншого — всю суму, отриману перед затриманням, та частину попередньої виплати (зокрема $1 600). За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури службовцю повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

На цей час фігуранта відсторонено від займаної посади; йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі продовжують дії, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності та канали ввезення товарів.

Судовий процес у Сумській області щодо фіктивних медичних документів для призовників

У Сумській області завершено розслідування у справі, пов’язаній з медичними підробками, які були здійснені лікарем та медичною сестрою. Згідно з матеріалами справи, підозрювані обвинувачуються у фальшуванні медичних документів для чоловіків призовного віку. Це сталося внаслідок зловживання посадовими обов'язками та участі у схемах, які дозволяли ухилятися від військової служби через фіктивні діагнози.

Слідство встановило, що з початку 2024 року лікар, який входив до складу військово-лікарської комісії, організував систему надання неправдивих медичних висновків. Спільно з медсестрою вони розробили механізм, у рамках якого чоловіки, що підлягали призову, могли отримати "ліцензію" на відстрочку від служби через госпіталізацію у психіатричний заклад. Для цього вони використовували підроблені документи, а процес оцінювався в суму близько 40 тисяч гривень за одного призовника.

Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.

Арешт майна цивільної дружини ексдиректора харківського КП у рамках розслідування про фіктивне бронювання

Суд ухвалив рішення накласти арешт на майно цивільної дружини колишнього директора харківського комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» Олексія Артикуленка. Це сталося в межах кримінального провадження, що стосується фіктивного бронювання військовозобов’язаних. У відповідній ухвалі вказано, що арештовані активи включають дорогі автомобілі, нерухомість, а також інше майно, яке має допоміжне призначення.

Серед арештованих предметів варто зазначити два автомобілі високого класу, які були придбані у 2024–2025 роках. Одним із них є преміальний Audi Q8 (2024 року випуску), який був куплений у лютому 2025 року за 3,54 мільйона гривень. Інший арештований автомобіль — це повнопривідний електрокросовер Volkswagen ID. Unyx Max (2024), що був придбаний 4 червня 2025 року. Ухвала також містить деталі про інші об’єкти майна, які були піддані арешту в рамках розслідування.

У документі зазначено, що 26 вересня 2025 року Артикуленку повідомлено про підозру за ознаками ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання діяльності Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб) та ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб). Повідомлення про підозру було оприлюднено того ж дня в офіційних публікаціях.

Слідчі також просили суд застосувати до Артикуленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте в задоволенні клопотання відмовили — у матеріалах провадження відсутні дані про його перебування на тимчасово окупованих територіях, у країні-агресорі або про оголошення у міжнародний розшук, що унеможливлювало застосування такого заходу за відсутності підозрюваного. 1 жовтня Артикуленка оголосили у розшук на території України.

За даними слідства, схема полягала у фіктивному працевлаштуванні чоловіків призовного віку на комунальне підприємство з метою оформлення їм броні. За версією правоохоронців, від цієї практики керівництво КП отримувало значні кошти. У рамках розслідування також накладено арешт на особові справи 417 працівників підприємства.

Додатково звертається увага на зв’язки цивільної дружини Артикуленка: вона є співвласницею фірм, які отримували підряди на вивезення відходів і інші послуги від комунальних установ. У матеріалах провадження та ухвалі суду окремо згадано про участь підрядників та можливі канали виведення коштів.

Раніше в межах тієї ж справи були затримані й інші фігуранти: наприклад, заступник директора КП та інші працівники. Їхнім родинам і близьким також інкримінують причетність до схем з нарахуванням зарплат «фіктивним» працівникам та зняттям коштів із їхніх банківських карток. Частина підозрюваних перебуває під вартою.

Правоохоронці викрили шахрайську мережу, яка завдала суттєвих збитків інтернет-магазину косметики та парфумерії

Правоохоронці Київської області розкрили діяльність злочинної групи, яка організувала серію шахрайських операцій, спрямованих на незаконне заволодіння товарами та коштами інтернет-магазину косметики та парфумерії. Зловмисники діяли на території кількох областей України, зокрема Київської, Рівненської, Дніпропетровської та Миколаївської. Схема їхньої діяльності полягала у використанні зламаних іноземних банківських карток для проведення оплат за товари та подарункові сертифікати на популярних онлайн-майданчиках.

Шахраї отримували доступ до карток, без відома їхніх власників здійснювали покупки, після чого перепродавали товар через різні онлайн-платформи. В результаті цих дій підприємству було завдано збитків на суму понад 700 тисяч гривень. Цей випадок став ще одним прикладом того, як злочинці використовують сучасні технології для обману та маніпуляцій з фінансовими ресурсами, що завдає серйозної шкоди не лише підприємцям, а й довірливим споживачам.

Після відпрацювання злочинної мережі поліцейські провели одночасні обшуки за місцями проживання фігурантів. Вилучено готівку, мобільні телефони, ноутбуки, банківські картки, чорнові записи та кілька автомобілів, які, за версією слідства, використовувалися у злочинній діяльності.

За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах). Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі дії тривають, перевіряють причетність інших осіб та встановлюють повний механізм відмивання коштів.

Секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара: службові відрядження чи особисті подорожі?

Протягом великої війни, яка охопила Україну, секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара активно здійснював поїздки за кордон, що викликало численні питання та суперечки. Офіційно ці поїздки були оформлені як службові відрядження, однак журналістське розслідування виявило, що насправді він використав власний літак Piper 28-161 Warrior для перельотів, що є значним контроверсійним моментом на фоні військового часу.

Ці поїздки тривали понад півтора року, що викликало нові питання щодо етики використання службових ресурсів і часу у такій ситуації. На момент, коли Україна переживала важкі часи, а мільйони людей воювали на фронті чи боролися за виживання, такі поїздки здаються, м’яко кажучи, дивними. Сама природа цих відряджень, їх мета та реальна потреба в таких поїздках наразі є предметом громадських дискусій.

Схожа ситуація сталась і під час новорічного відрядження — з 28 грудня 2024-го по 10 січня 2025 року. Формально — перемовини щодо будівництва метро, фактично — політ з польського Кросно до Словенії та подальший переліт у невстановленому напрямку. У серпні 2024-го літак Санжари знову зафіксували в небі між Словенією, Хорватією та Польщею, тоді як сам чиновник нібито вів міжнародні переговори.

Сам Санжара виправдовується тим, що літає у вільний час: мовляв, підтримує льотну практику. Він визнає, що є головним користувачем літака, а в майбутньому планує викупити всю власність на нього. Водночас ця повітряна машина коштує, за оцінками експертів, щонайменше $110–120 тисяч, а її обслуговування — понад $10 тисяч щороку.

Питання викликають також реальні фінансові можливості родини. У 2019 році задекларований дохід Санжари становив лише 470 тисяч гривень. Його дружина підтвердила, що літак разом із ремонтом коштував понад $100 тисяч. З’ясувалося, що 70% літака належить компанії ATN Enterprises, зареєстрованій у Сан-Марино, керівницею якої є сестра посадовця — Ірина Санжара.

Журналісти ставлять питання: чи були закордонні візити виправданими службово, чи це лише прикриття для приватних авіаподорожей? І чому посадовець під час війни дозволяє собі розкішні маршрути через Словенію та Хорватію, тоді як військові та волонтери борються за кожен літр пального?

Затримання посадовця Бюро економічної безпеки: Олега Скупінського підозрюють у пособництві агресору

Служба безпеки України разом з підрозділом внутрішньої безпеки Бюро економічної безпеки провела спецоперацію, результатом якої стало затримання заступника керівника територіального управління БЕБ в Одеській області Олега Скупінського. Його підозрюють у пособництві державі-агресору та фінансуванні російської армії через незаконну підприємницьку діяльність на тимчасово окупованих територіях України.

За даними слідства, Скупінський організував систему, через яку кошти, здобуті на окупованих землях, направлялися на підтримку ворожих військових формувань. Встановлено, що він використовував свої посадові повноваження для налагодження зв'язків з представниками російських структур, що дозволяло йому отримувати вигоду від діяльності на цих територіях, а також забезпечувати фінансові потоки, що підтримували агресора.

Компанія, пов’язана зі Скупінським, здає офісні приміщення комерційним структурам та організаціям у Луганську, які сплачують «податки» до російського бюджету. Більше того, через власний сайт та соціальні мережі підприємство поширювало оголошення про збір коштів на підтримку російських військових підрозділів.

Разом із посадовцем був затриманий його партнер, який володіє іншою половиною бізнесу. Наразі слідчі готують обом фігурантам підозру за статтею 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору. Після вручення підозри суд визначатиме запобіжний захід.

Це затримання стало одним із найгучніших випадків причетності високопосадовця органу, що має боротися з економічними злочинами, до підтримки держави-окупанта.

Нова підозра заступниці начальника Гостомельської військової адміністрації в корупційних злочинах

Правоохоронні органи висунули нову підозру заступниці начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Ользі Прилипко, звинувативши її у причетності до корупційних діянь, що включають незаконне розподілення бюджетних коштів, виділених для компенсацій постраждалим від війни. За інформацією слідства, Прилипко діяла в змові з іншими членами спеціальної комісії, що мала завдання розглядати заяви громадян та ухвалювати рішення про виплати за зруйноване або пошкоджене житло на території Київщини.

Згідно з результатами розслідування, Ольга Прилипко могла бути організатором схеми, за якою значні суми бюджетних коштів, передбачених для допомоги постраждалим, потрапляли до рук осіб, що не мали жодного відношення до реальних потреб постраждалих. Слідчі органи вже встановили, що ця діяльність мала системний характер і здійснювалася з використанням посадових повноважень та довіри громадян.

Серед інкримінованих дій — підробка службових документів, маніпуляції з рішеннями комісії та використання службового становища для отримання неправомірної вигоди. За попередніми даними, рішення щодо компенсацій могли прийматися не на користь справжніх потерпілих, а в інтересах третіх осіб.

Наразі слідство перевіряє причетність інших членів комісії до корупційної схеми. Матеріали кримінального провадження готують для передачі до суду. Якщо провину посадовиці буде доведено, їй може загрожувати тривале ув’язнення та заборона обіймати державні посади.

Відсторонення директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука: шоста підозра у службовій недбалості та розтраті бюджетних коштів

Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від займаної посади через нову підозру у службовій недбалості. Це вже шоста подібна підозра щодо нього, пов’язана з розтратами бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту. Відсторонення стало результатом розслідування, яке виявило нові факти порушень, що ставлять під загрозу ефективність управління та безпеку громадян столиці.

Згідно з офіційною інформацією, Роман Ткачук неодноразово ігнорував вимоги щодо правильного використання бюджетних коштів, що призвело до фінансових порушень. Його діяльність піддавалася перевірці з боку правоохоронних органів, які неодноразово висловлювали підозри щодо невиконання службових обов'язків, зокрема в частині забезпечення належного рівня цивільного захисту населення. Окрім того, відсутність чіткої організації робіт та неналежний контроль над витратами бюджету призвели до численних збоїв у роботі системи, що покликана забезпечувати безпеку та стабільність міста.

Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

Актуальні новини