Охорона здоров’я

Маркування “корисних” продуктів: чому варто уважніше читати етикетки

Популярність товарів, які виробники подають як корисні або «натуральні», зростає з кожним роком, однак фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що зовнішнє враження може бути оманливим. Значна частина таких продуктів містить кількість вільного цукру, співставну зі звичайними солодощами, що нерідко призводить до перевищення рекомендованої добової норми. До вільних цукрів належать ті, які додають під час виробництва, а також природні підсолоджувачі у вигляді сиропів, соків, меду чи фруктових пюре. Саме ці інгредієнти найшвидше підвищують рівень глюкози в крові, не забезпечуючи тривалого відчуття ситості та збільшуючи ризик неконтрольованих перекусів.

Фахівці підкреслюють, що орієнтація лише на декоративні написи або модні позначки може ввести споживача в оману. Навіть продукти з привабливими обіцянками — «фітнес», «енергетичний заряд», «натуральна солодкість» — інколи містять значну частку доданих підсолоджувачів. Це стосується й напоїв, де висока концентрація фруктових компонентів часто створює враження користі, хоча фактичний вміст вільного цукру може бути дуже близьким до газованих лимонадів.

Експерти звертають увагу на продукти, які часто ховають цукор:

Знежирений йогурт може містити понад 45 г цукру на склянку.

Фруктові соки «100% натуральні» не завжди корисні — в них мало клітковини, а цукру стільки ж, скільки в колі.

Спортивні напої, холодний чай, ароматизована кава можуть містити 30–45 г цукру на порцію.

Протеїнові батончики, дитячі та «фітнес» сніданкові пластівці теж часто багаті на цукор.

Консервовані фрукти та готові смузі часто підсолоджені сиропами та ароматизаторами, що підвищує вміст цукру.

Щоб зменшити шкоду, дієтологи радять: поєднувати солодке з білками, клітковиною та корисними жирами, не їсти цукор натщесерце, поступово зменшувати солодкість у раціоні, готувати домашні десерти та смузі. Важливо орієнтуватися на етикетки, перевіряти склад та віддавати перевагу мінімально обробленим продуктам.

Оптимальний час першого прийому їжі та його вплив на добовий ритм організму

Проблема регулювання ваги нерозривно пов’язана не лише з тим, що саме входить до раціону, а й із моментом, коли організм отримує поживні речовини. Особливо це стосується ранкового прийому їжі, адже він задає темп усім подальшим метаболічним процесам та формує рівень енергії, необхідної для активної роботи протягом дня. Фахові дослідження у сфері харчування засвідчують: правильно підібраний час для сніданку сприяє більш гармонійній роботі гормональної системи та допомагає підтримувати стабільний рівень глюкози в крові.

Своєчасне ранкове споживання їжі активізує обмін речовин після нічного відпочинку, коли організм перебував у стані природного уповільнення процесів. Оптимальний сніданок, що містить поєднання білкових продуктів та джерел складних вуглеводів, забезпечує поступове та рівномірне живлення клітин. Білкові компоненти підтримують тривале відчуття насичення й беруть участь у відновленні тканин, тоді як вуглеводи повільного розщеплення стабільно постачають енергію, не створюючи різких коливань цукру в крові та допомагаючи уникнути передчасної втоми.

Підхід до складання ранкового меню базується на природних ритмах організму. У перші години після пробудження рівень кортизолу зростає, що готує тіло до активності та покращує здатність переробляти поживні речовини. Саме тому дієтологи радять снідати в інтервалі між 7:00 та 10:00 ранку. Цей проміжок дозволяє узгодити роботу травної системи з гормональними процесами.

Дієтологи також підкреслюють важливість вибору правильних продуктів: яйця, натуральний йогурт, риба, бобові та горіхи є джерелом якісного білка, а цільнозернові каші, фрукти та овочі забезпечують необхідні вуглеводи. Такий раціон допомагає тримати вагу під контролем, зберігати енергійність та покращує концентрацію впродовж дня.

Системний підхід до сніданку дає змогу не лише нормалізувати вагу, а й оптимізувати роботу всього організму. Правильний час і збалансований склад першого прийому їжі є одними з найпростіших, але найефективніших інструментів для покращення здоров’я.

Кортизол і хронічний стрес: як гормон напруги поступово виснажує організм

Хронічний стрес перетворюється на один із ключових факторів, що системно підривають здоров’я сучасної людини. У центрі цього процесу стоїть кортизол — гормон, який у короткочасних ситуаціях допомагає організму мобілізувати сили, але за умов постійного підвищення стає серйозним ризиком для самопочуття. Те, що в природі задумано як механізм швидкої реакції на небезпеку, у повсякденній реальності переходить у тривале гормональне перенапруження.

Кортизол нерідко називають гормоном стресу, адже він активується в момент емоційного чи фізичного напруження, забезпечуючи реакцію «бий або тікай». Однак спектр його дії набагато ширший. Це речовина, яка впливає на метаболізм, контроль рівня цукру, артеріальний тиск, роботу імунної системи, а також на здатність організму адаптуватися до змін навколишнього середовища. Саме тому довготривале підвищення кортизолу запускає цілу низку небажаних процесів.

Що робить кортизолКортизол необхідний для нормальної роботи багатьох процесів:• бере участь у метаболізмі вуглеводів, жирів і білків• регулює рівень глюкози завдяки стимуляції її синтезу печінкою• забезпечує протизапальну відповідь• підтримує нормальний рівень артеріального тиску• допомагає організму реагувати на стрес

Симптоми підвищеного кортизолуХронічно високий рівень гормону стресу впливає на декілька систем одразу, тому людина може відчувати широкий спектр симптомів.

Збільшення ваги. Підвищення кортизолу стимулює синтез глюкози, що сприяє накопиченню жирової тканини, особливо в ділянці живота.

Проблеми зі шкірою. Зниження захисних функцій епідермісу може призводити до сухості, появи синців, розтяжок, погіршення тонусу шкіри. Реакція на стрес прискорює руйнування колагену.

Психологічні прояви. Порушення концентрації, погіршення пам’яті, підвищена тривожність, депресивні настрої та швидкі емоційні коливання часто супроводжують надлишок кортизолу. Можлива також апатія та відчуття постійної втоми.

Порушення сну. Кортизол взаємодіє з мелатоніном, гормоном сну. Його надлишок спричиняє безсоння, труднощі із засинанням та часті нічні пробудження.

Ослаблений імунітет. Кортизол зменшує кількість лейкоцитів і пригнічує імунну реакцію, через що людина може частіше хворіти.

Як знизити рівень кортизолуЩоб збалансувати рівень гормону стресу, достатньо кількох системних змін:

• дотримуватися режиму сну та спати щонайменше 7–8 годин• регулярно займатися помірною фізичною активністю• скоротити споживання цукру, кофеїну та алкоголю• збагатити раціон фруктами, овочами, цільнозерновими продуктами• вживати продукти з високим вмістом магнію: горіхи, насіння, бобові• практикувати щоденні техніки релаксації: медитацію, дихальні вправи, йогу

Своєчасна увага до симптомів підвищеного кортизолу та зміна способу життя можуть суттєво покращити самопочуття і повернути організму здатність до відновлення.

Неправильне розташування ліжка біля вікна як прихована причина хронічної ранкової втоми

Навіть за умов повноцінного восьмигодинного відпочинку багато людей стикаються з виснаженням одразу після пробудження. Важкість у голові, розбитість та відчуття, що сон не дав бажаного відновлення, часто списують на стрес або нестачу вітамінів. Проте фахівці з ергономіки наголошують на ще одній поширеній, але малопомітній причині — неправильному розташуванні спального місця. Особливо ризикованою вони вважають ситуацію, коли узголів’я ліжка встановлено безпосередньо біля вікна.

Експерти пояснюють, що зона біля вікон у житлових приміщеннях має окремий мікроклімат, який суттєво відрізняється від умов у центрі кімнати. Навіть сучасні енергоощадні склопакети не здатні повністю усунути різницю температур. У нічні години, коли організм переходить у фазу глибокого відновлення, тіло фактично опиняється в умовах мікрохолодового стресу: тепле повітря в приміщенні та прохолодні потоки біля вікна створюють різкий контраст, що порушує природні процеси регенерації.

Ще один чинник — світло. Нічні ліхтарі, підсвічені фасади чи ранковий світанок легко проникають навіть крізь щільні штори. Коли промені потрапляють на обличчя, рівень мелатоніну знижується, тому сон стає поверхневим і нестабільним. Людина засинає, але не входить у глибокі фази, що й спричиняє відчуття «розбитості» зранку.

Психологи додають і третій аспект — підсвідоме відчуття небезпеки. Сон спиною до вікна порушує базове відчуття захищеності, і мозок продовжує працювати в режимі підвищеної уважності, навіть коли тіло спить. Це також не дозволяє відновитися повноцінно.

Експерти радять переставити ліжко так, щоб узголів’я стояло біля суцільної стіни. Якщо такої можливості немає, можна частково компенсувати негативні фактори — встановити світлонепроникні штори, поставити високе узголів’я або декоративну ширму між ліжком і вікном та подбати про додаткове утеплення зони для сну.

Навіть невелике коригування простору, зазначають фахівці, часто суттєво покращує якість сну й допомагає позбутися ранкового відчуття виснаженості.

Харчування як ключовий інструмент у боротьбі з гіпертонією

Підвищений артеріальний тиск залишається однією з найпоширеніших проблем сучасного світу: за оцінками експертів, понад мільярд людей живуть із гіпертонією, часто не здогадуючись про її наявність. Хвороба розвивається повільно, без виразних симптомів, але з часом пошкоджує кровоносні судини, створює надмірне навантаження на серце та негативно впливає на роботу мозку. Саме тому лікарі вважають корекцію способу життя, зокрема харчування, одним із найважливіших факторів профілактики та контролю артеріального тиску.

Серед найефективніших систем харчування для людей із гіпертонією фахівці виділяють дієту DASH — науково обґрунтований підхід, що довів свою дієвість у численних дослідженнях. Її принципи базуються на обмеженні продуктів, які сприяють підвищенню тиску: червоного м’яса, надлишкової солі, солодощів і жирної їжі. Натомість акцент робиться на рослинній основі раціону — овочах, фруктах, бобових та цільнозернових продуктах, які забезпечують організм необхідними мікроелементами.

Фахівці виокремлюють сім продуктів, які найшвидше дають позитивний ефект.

Першу позицію стабільно займає жирна морська риба — лосось, скумбрія, тунець або сардини. Завдяки високому вмісту омега-3 вона зменшує запалення та сприяє кращому розширенню судин. Регулярні порції такої риби можуть допомогти знизити як систолічний, так і діастолічний тиск.

Корисними є й горіхи та насіння — мигдаль, волоські горіхи, чіа чи гарбузове насіння. Містячи аргінін, магній і клітковину, вони покращують судинний тонус і роботу серця. Подібно працює й листяна зелень: мангольд і шпинат, багаті на нітрати та калій, допомагають судинам розслаблятися.

Важливим компонентом раціону для гіпертоніків є буряк. Дослідження підтверджують, що буряковий сік може знижувати тиск у людей різного віку завдяки високому вмісту природних нітратів. Інший природний «помічник» — ягоди. Чорниця, журавлина та малина багаті антоціанами, які покращують кровотік. Особливо ефективним вважають журавлинний сік — він демонструє найбільший вплив на зниження систолічного тиску.

Помідори та продукти з них — ще один доказ того, наскільки харчування впливає на стан судин. Лікопін у томатах сприяє їхній гнучкості, а калій допомагає регулювати баланс рідини в організмі. Йогурт, у свою чергу, забезпечує організм кальцієм і білком, зміцнюючи судини та позитивно впливаючи на загальний ризик розвитку гіпертонії. Люди, які вживають його регулярно, мають приблизно на 13% нижчий ризик підвищеного тиску.

Медики наголошують: поєднання цих продуктів із помірною фізичною активністю, контролем ваги, зниженням солі та відмовою від куріння дає найбільш помітний результат. А навіть невеликі зміни в харчуванні можуть суттєво вплинути на здоров’я серця та судин.

Як відрізнити грип від COVID-19 у сезон респіраторних інфекцій

З настанням холодів та початком інтенсивного сезону вірусних інфекцій українці дедалі частіше стикаються з симптомами, які складно розрізнити без спеціального обстеження. Лікар Бабак Ашрафі із сервісу Superdrug Online Doctor звертає увагу на те, що межа між клінічними проявами грипу та COVID-19 стає все менш помітною. За його словами, зараз ці хвороби мають багато спільного у перебігу, тому інтуїтивно визначити їх за першими симптомами майже неможливо. Найнадійнішим способом дізнатися природу захворювання залишається лабораторне тестування, яке дозволяє отримати точний результат.

Попри це, медики виділяють кілька ознак, які можуть допомогти запідозрити, з яким саме вірусом відбувається зіткнення. За спостереженнями Ашрафі, COVID-19 частіше супроводжується порушенням нюху чи смаку, відчуттям сильного виснаження навіть за незначних навантажень і тривалішою лихоманкою. До того ж при коронавірусній інфекції нерідко виникає сухий, нав’язливий кашель, який може зберігатися довше, ніж інші симптоми.

Ашрафі зазначає, що обидві інфекції залишаються небезпечними, особливо для літніх людей, пацієнтів із хронічними хворобами та ослабленим імунітетом. Цієї зими медики очікують одночасну циркуляцію грипу та коронавірусу, що створюватиме додатковий тиск на систему охорони здоров’я і підвищуватиме ризики для вразливих категорій населення.

Лікар нагадує, що вакцини, дотримання базових правил гігієни та невеликі профілактичні заходи можуть суттєво знизити ризик захворювання. Йдеться про регулярне миття рук, респіраторну гігієну, а також ізоляцію вдома у разі появи симптомів. У місцях великого скупчення людей використання маски здатне забезпечити додатковий рівень захисту та зменшити поширення інфекцій.

За словами Ашрафі, ці прості дії можуть стати ключовим чинником, який допоможе уникнути ускладнень у період зростання захворюваності.

Природні способи підтримання здорового сексуального бажання: як відновити баланс організму

Проблеми зі зниженим сексуальним бажанням трапляються доволі часто, хоча про них зазвичай говорять неохоче. На рівень потягу впливають фізичний стан, емоційне навантаження та повсякденні звички, що формують якість життя. У більшості ситуацій бажання можна повернути природно, уважно аналізуючи власний стан та реагуючи на сигнали організму.

Фізичне здоров’я є однією з головних складових. Регулярні помірні тренування покращують роботу серця та судин, активізують кровообіг і дають відчуття енергійності. Рух також допомагає знижувати рівень напруження, підтримує гормональний баланс і сприятливо впливає на природні процеси, від яких залежить комфортне самопочуття.

Не менш важливим є раціон. Продукти, багаті на цинк, магній та антиоксиданти, підтримують здоров’я нервової системи та гормональний баланс. Морепродукти, горіхи, ягоди, овочі, авокадо та риба — це те паливо, яке допомагає організму працювати стабільно. Водночас надмір алкоголю або переїдання впливають на енергію та рівень бажання у протилежний бік.

Сильний вплив має і психологічний фактор. Стрес, хронічна тривога, емоційне виснаження чи напруга у стосунках часто стають причиною зниження лібідо. Психологи радять приділяти увагу відпочинку, медитаціям, дихальним практикам та, головне, емоційному зв’язку з партнером. У складніших випадках варто звертатися до спеціаліста — сексолога чи психотерапевта.

Сон залишається одним із фундаментальних елементів сексуального здоров’я. Якщо організм не відновлюється, він знижує вироблення статевих гормонів, а разом із цим — і бажання. Оптимальні 7–9 годин сну щоночі допомагають підтримувати стабільний гормональний фон і високий рівень енергії.

Деякі природні засоби можуть слугувати м’якою підтримкою: женьшень, мака перуанська чи імбир. Але навіть натуральні добавки варто застосовувати лише після консультації з лікарем, щоби уникнути взаємодії з ліками чи небажаних ефектів.

Підвищення лібідо — це не разове рішення, а комплексний підхід, спрямований на турботу про тіло, психіку та стосунки. Коли фізичний і емоційний стан у балансі, сексуальне бажання зазвичай повертається природно, підсилюючи близькість між партнерами та покращуючи якість життя.

Вплив дитячих інфекцій на ризик розвитку онкологічних захворювань у дорослому віці

Діагноз онкологічного захворювання часто стає шоком для людини, оскільки перші прояви багатьох форм раку нагадують симптоми звичних інфекцій чи хронічних станів. Нове дослідження британських науковців звернуло увагу на ще один можливий чинник ризику, пов’язаний із подіями раннього дитинства. Йдеться про вірус BK — поліомавірус, який інфікує більшість дітей і зазвичай має легкий, майже непомітний перебіг, подібний до звичайного застудного захворювання.

Фахівці з Великої Британії встановили, що цей вірус здатен викликати пошкодження ДНК у клітинах організму. Такі зміни за певних умов можуть накопичуватися та створювати передумови для розвитку онкологічних процесів у дорослому віці. Особливо це стосується підвищеного ризику раку сечового міхура, який має складну етіологію та формується під впливом багатьох факторів.

За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

“Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.

Актуальні новини