Охорона здоров’я

Лимонна шкірка — це один із найбільш недооцінених продуктів, який часто опиняється на сміттєвому звалищі, хоча вона містить безліч корисних для здоров’я речовин. Більшість людей звикли викидати цедру лимона, не замислюючись про її потенціал. Проте наукові дослідження підтверджують, що лимонна шкірка абсолютно безпечна для вживання і може стати важливою складовою щоденного раціону.

Як зазначає видання Verywell Health, лимонна шкірка є справжнім джерелом корисних антиоксидантів. Вона містить велику кількість вітаміну C, який є потужним засобом для зміцнення імунної системи, а також D-лімонен — органічну сполуку, що має протизапальні та антимікробні властивості. Крім того, лимонна шкірка багата на флавоноїд гесперидин, який допомагає знижувати рівень шкідливого холестерину в крові та покращує кровообіг.

Важливою перевагою лимонної шкірки є вміст клітковини та мінералів. Одна столова ложка цедри має мінімальну калорійність, але містить пектин — форму розчинної клітковини, що сприяє нормальній роботі травної системи. Крім того, у шкірці присутні кальцій, калій, магній та помітна частка добової норми вітаміну C.

Окремі дослідження вказують на користь лимонної цедри для здоров’я ротової порожнини. Екстракти зі шкірки здатні пригнічувати ріст бактерій, які пов’язують із розвитком карієсу та захворюваннями ясен. Також науковці звертають увагу на потенційний позитивний вплив цедри на серцево-судинну систему. Антиоксиданти й клітковина можуть сприяти зниженню рівня холестерину та артеріального тиску, хоча для остаточних висновків потрібні додаткові клінічні дослідження.

Лабораторні експерименти демонструють і антимікробні властивості лимонної шкірки. Речовини, що містяться в ній, здатні стримувати ріст окремих бактерій і грибків. Водночас науковці наголошують, що ці результати мають бути підтверджені дослідженнями за участю людей.

Ще один напрям, який вивчають дослідники, — потенційна роль лимонної цедри у профілактиці онкологічних захворювань. Антиоксиданти D-лімонен і гесперидин пов’язують зі здатністю підтримувати нормальний ріст клітин. Частина робіт також вказує на можливий зв’язок між споживанням цитрусових шкірок і зниженням ризику окремих видів раку, однак доказова база поки що обмежена.

Фахівці радять перед використанням ретельно мити лимони, щоб зменшити ризик потрапляння залишків пестицидів. Цедру можна додавати до напоїв, десертів, соусів, маринадів, риби, супів або зберігати в холодильнику кілька днів. Такий простий інгредієнт здатен не лише урізноманітнити смак страв, а й принести додаткову користь для здоров’я.

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

Похмілля не повинно бути вироком для організму, якщо підійти до відновлення правильно. Лікарі наголошують, що грамотна стратегія дозволяє значно зменшити симптоми інтоксикації, повернути працездатність і покращити загальне самопочуття всього за кілька годин після пробудження. Основне — уникати поширених помилок і правильно зосередитися на підтримці водного балансу, нормалізації роботи печінки і нервової системи.

Насамперед організм потребує регідратації — поповнення втрачених рідин та електролітів. Алкоголь має потужну сечогінну дію, через що під час його споживання втрачається багато води, а разом із нею важливі мінерали, такі як калій і магній. Для відновлення водного балансу важливо не просто пити воду, а вибирати ефективнішу альтернативу, збагачену мінералами. Спеціальні електролітні розчини, які можна придбати в аптеці, працюють набагато швидше і ефективніше, ніж звичайна вода. Вони допомагають відновити рівень мінералів в організмі і запобігають зневодненню.

Другий важливий крок — легкий і продуманий сніданок. Поширена думка про користь жирної їжі є хибною, адже вона створює додаткове навантаження на печінку, яка вже працює над знешкодженням токсинів. Оптимальними продуктами вважаються яйця, що містять цистеїн і сприяють розщепленню ацетальдегіду, курячий бульйон як джерело рідини та поживних речовин, а також вівсянка, яка стабілізує рівень цукру в крові. Для зменшення нудоти корисним є імбирний чай, за бажанням із невеликою кількістю меду.

Третій елемент відновлення — допомога організму у виведенні токсинів і повноцінний відпочинок. Сорбенти, зокрема активоване вугілля або препарати на основі діоксиду кремнію, можуть зменшити інтоксикацію в кишківнику. Контрастний душ активізує кровообіг і сприяє загальному тонусу, а додаткові 1–2 години сну після сніданку дозволяють нервовій системі відновитися.

Водночас медики застерігають від дій, які лише погіршують стан. Похмеляння алкоголем не лікує, а лише відкладає симптоми і збільшує навантаження на серце та печінку. Також не рекомендується пити міцну каву натщесерце, оскільки кофеїн посилює зневоднення та може поглибити головний біль.

Андрій Гота, відомий соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, оголосив про своє рішення покинути наглядову раду державної компанії «Центренерго». Причиною цього, за його словами, є необхідність перезавантаження наглядових рад, що стало частиною стратегічних кроків, ініційованих президентом України. Однак, як зазначають експерти, реальна причина такого кроку може бути пов'язана з прагматичними особистими та бізнесовими інтересами самого Готи, зокрема його планами зосередитися на виробництві безпілотних літальних апаратів (дронів).

Андрій Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» ще в 2021 році, коли був призначений представником держави. З того часу він не тільки активно займався розвитком підприємства, а й очолив наглядову раду компанії в 2023 році. Водночас, він продовжував залишатися частиною наглядової ради «Укрнафти», що дозволяло йому зберігати зв'язки з енергетичним сектором країни.

Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності серед чоловіків і жінок у світі, про що свідчать дані Британського фонду серця. Фахівці наголошують, що розвиток серцево-судинних проблем часто пов’язаний не лише з віком чи спадковістю, а й із повсякденними діями, які здаються незначними. Кардіологиня Сана Садоксаї звертає увагу на поширену ранкову звичку, яка може запускати небезпечні процеси в організмі.

За її словами, ризик починає зростати одразу після пробудження, коли людина тривалий час залишається без руху. Типова ситуація виглядає так: після сну багато хто одразу тягнеться до телефону, проводить кілька хвилин або навіть десятків хвилин у сидячому положенні, а потім поспішає з дому, не давши тілу можливості «увімкнутися». Така пасивність підтримує стан підвищеного запалення, що негативно впливає на обмін речовин.

Ранкова активність упродовж 5–7 хвилин, включно зі швидкою ходьбою, розтяжкою або дихальними вправами, покращує кровообіг, активує метаболізм та стабілізує рівень цукру в крові, що захищає серце.

Симптоми серцевого нападу (інфаркту міокарда) включають:

біль або дискомфорт у грудях (тиснення, стискання, важкість);

біль у руках, щелепі, шиї, спині або животі;

запаморочення, надмірне потовиділення, задишка;

нудота, тривога, схожа на панічну атаку;

кашель або хрипи.

Щоб зменшити ймовірність інфаркту, експерти рекомендують:

відмовитися від куріння та підтримувати здорову вагу;

дотримуватися збалансованого харчування з високим вмістом клітковини, цільнозерновими продуктами та не менше п’яти порцій фруктів і овочів на день;

регулярно займатися фізичними вправами: щонайменше 150 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень.

Ранкова активність і правильні звички можуть значно знизити ризик серцевих нападів і зберегти здоров’я серця на довгі роки.

Червоний буряк із давніх часів вважають одним із найцінніших овочів для зміцнення здоров’я. Його насичений склад робить цей коренеплід корисним як у щоденному раціоні, так і в період відновлення після хвороб. Особливу увагу фахівці приділяють буряковому соку, який активно застосовують у профілактичних цілях та як допоміжний засіб при різних порушеннях роботи організму.

Буряк містить вітаміни групи B, вітамін C, залізо, магній, калій та природні антиоксиданти. Завдяки цьому він сприяє очищенню крові, підтримує роботу серцево-судинної системи та допомагає організму краще протистояти запальним процесам. Регулярне вживання бурякового соку позитивно впливає на функції печінки та жовчного міхура, а також допомагає нормалізувати травлення.

Буряковий сік також корисний при анемії (недокрів’ї), артеріальній гіпертензії та атеросклерозі. У таких випадках ефективною є суміш бурякового і морквяного соків у пропорції 1:4, яку слід пити по пів склянки 3–4 рази на день.

При наявності каміння в нирках або сечовому міхурі допоможе суміш бурякового, морквяного та огіркового соків у пропорції 1:2:2. Її рекомендують пити по пів склянки за 30 хвилин до їди двічі-тричі на день.

Жінкам із порушеннями менструального циклу або під час клімаксу корисна суміш бурякового та чорної редьки у пропорції 1:1, яку слід вживати тричі на день між прийомами їжі.

Важливо пам’ятати: буряковий сік не рекомендують при пієлонефриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при гломерулонефриті. Перед початком терапії бажано порадитися з сімейним лікарем.

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області оприлюднило рекомендації, покликані допомогти громадянам зберегти здоров’я під час різдвяно-новорічних свят. У період активних приготувань і щедрих застіль значно зростає ризик харчових отруєнь, тож фахівці закликають дотримуватися базових, але вкрай важливих правил безпеки.

Насамперед увагу радять приділяти вибору продуктів. Купувати м’ясо, рибу, молочні вироби та готові страви варто лише у перевірених магазинах і на офіційних ринках, де здійснюється санітарний контроль. Продукція сумнівного походження або з порушеними умовами зберігання може стати джерелом небезпечних бактерій.

Держпродспоживслужба радить перевіряти терміни придатності продуктів, цілісність пакування та вимагати документи, що підтверджують їхню безпечність. Слід уникати купівлі харчових продуктів на стихійних ринках та дотримуватися правил особистої гігієни під час приготування їжі.

Фахівці також рекомендують використовувати окремі дошки та ножі для сирого та вареного м’яса, риби чи овочів, дотримуватися температурних режимів запікання та ретельно промивати сирі продукти під проточною водою. Молоко слід вживати тільки кип’яченим, а непастеризований сир – після термічної обробки. Салати краще заправляти безпосередньо перед подачею, а залишки святкових страв не залишати на наступні дні.

Якщо святкування відбувається поза домом, варто обирати лише перевірені ресторани з позитивними відгуками. При перших ознаках кишкового захворювання необхідно негайно звертатися до лікарні, оскільки самолікування може бути небезпечним.

У період великих свят більшість людей занурюється у клопоти, пов’язані з приготуванням страв, вибором подарунків і численними зустрічами з близькими. Турбота про власне самопочуття часто відсувається на задній план. Медики ж наголошують: саме у святкові дні серцево-судинна система зазнає підвищеного навантаження, а ризики для серця зростають.

Кардіолог, доктор медичних наук Девід Сабгір звертає увагу на те, що святковий спосіб життя може негативно впливати на роботу серця. У професійному середовищі навіть використовується поняття «синдром святкового серця» — стан, за якого через поєднання кількох чинників різко підвищується ймовірність аритмій, стрибків тиску та інших серцевих ускладнень.

Синдром святкового серця — це стан, за якого виникають порушення серцевого ритму, зокрема фібриляція передсердь. Найчастіше він пов’язаний із періодами надмірного вживання алкоголю, що типово для свят і тривалих вихідних.

За словами лікаря, навіть люди, які зазвичай п’ють алкоголь рідко, можуть зіткнутися з проблемами, якщо під час свят різко збільшують його кількість. Алкоголь безпосередньо впливає на роботу серця як м’яза та може провокувати збої ритму.

Серед найпоширеніших симптомів синдрому — відчуття серцебиття, дискомфорт або біль у грудях, задишка. Такі прояви часто виникають на тлі поєднання кількох чинників: алкоголю, переїдання, малорухливого способу життя та холодної погоди.

Окрім цього, ризик зростає через зневоднення. Алкоголь має сечогінний ефект, що призводить до втрати електролітів, необхідних для нормальної роботи серця. Додатковим навантаженням стає вживання солоної та висококалорійної їжі, яка підвищує артеріальний тиск. Не варто недооцінювати й стрес — святкова метушня також впливає на серцеву систему.

Кардіологи наголошують: повністю відмовлятися від святкового настрою не потрібно, але важливо дотримуватися помірності. Найефективніший крок для профілактики — обмеження алкоголю або його чергування з безалкогольними напоями.

Не менш важливими є достатнє вживання води та повноцінний сон. Відпочинок допомагає організму відновлюватися і зменшує навантаження на серце.

Лікарі також радять не забувати про харчування навіть у святкові дні. У раціоні варто робити акцент на продуктах із низьким вмістом натрію — свіжих фруктах та овочах, зокрема авокадо, грушах, цитрусових. Вони містять клітковину та поживні речовини, які підтримують нормальний артеріальний тиск.

Одна з простих порад — додавати свіжий фрукт або овоч до кожного прийому їжі, навіть під час святкових застіль. Це допоможе зменшити негативний вплив важкої їжі та алкоголю.