Наука

13 листопада Земля потрапляє під вплив потужної магнітної бурі, яку експерти вже називають найсильнішою за останні кілька років. Британська геологічна служба повідомила про очікувані геомагнітні коливання рівня G5 — найвищого у п’ятибальній шкалі. Такий рівень активності здатен впливати не лише на технічні системи, а й на стан здоров’я людей.

Причиною екстремального збурення стали одразу три викиди корональної маси (CME), зафіксовані на Сонці 9, 10 і 11 листопада. Два з них уже досягли земної орбіти, спричинивши бурю рівня G4 у ніч на 13 листопада. Однак найбільш масштабний, викликаний потужним спалахом класу X5.1, лише наближається і, за прогнозами астрономів, призведе до пікового посилення геомагнітної активності.

Через підсилений сонячний вітер та нестабільне магнітне поле експерти не виключають повторних стрибків активності до максимального індексу G5, який класифікують як екстремальний. Протягом доби можливі коливання у межах G3–G4, а залишкові ефекти подій збережуться й після 13 листопада, поступово слабшаючи.

Медики рекомендують метеозалежним людям уникати стресу, знизити фізичні навантаження та більше відпочивати, оскільки різкі зміни геомагнітного поля можуть впливати на самопочуття.

Спалах класу X5.1, зафіксований 11 листопада, став найсильнішим цього року. Він уже спричинив перебої радіозв’язку в Африці та Європі на сонячно освітленому боці Землі.

У цьому ж сонячному регіоні 9 та 10 листопада відбулися два потужні спалахи з викидами корональної маси, які дісталися нашої планети і викликали полярні сяйва у багатьох країнах світу.

Виверження 11 листопада супроводжувалося потужним рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюванням, що призвело до іонізації верхніх шарів атмосфери й тимчасового погіршення радіосигналу.

Синоптики космічної погоди попереджають: сьогоднішня доба може стати однією з найбільш напружених для магнітосфери Землі за останні роки.

За останні три десятиліття в Україні відбулися помітні кліматичні зміни, які суттєво вплинули на характер зимового сезону. Якщо раніше зими відзначалися стійкими морозами, глибокими снігами та тривалими періодами холодів, то нині все частіше спостерігаються тепліші температури, короткі морози та часті відлиги.

За спостереженнями українських синоптиків, кліматичний режим стабільно змінюється, і зими стають менш суворими та малосніжними порівняно з серединою та кінцем ХХ століття. Метеоролог Віталій Постригань зазначає, що морозні дні дедалі частіше чергуються з потепліннями, що спричиняє нестійкість снігового покриву й льодових утворень на водоймах. Така мінливість створює нові ризики — від ожеледиці та різких перепадів температури до раптових хуртовин і локальних снігопадів, які можуть паралізувати транспорт навіть за відсутності тривалих морозів.

Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

Згідно з даними Національної океанічної та атмосферної адміністрації США (NOAA) та численних незалежних моніторингових сервісів, 12 листопада 2025 року на Землю можуть потрапити кілька корональних викидів маси (CME), що виникли внаслідок потужних сонячних спалахів, які сталися з 9 по 11 листопада. Ці спалахи, зокрема X-класові, є одними з найбільш енергетичних на Сонці і мають потенціал викликати сильні геомагнітні бурі. Згідно з прогнозами, інтенсивність бурі може варіюватися від рівня G1 (слабка) до G4 (дуже сильна), із найвищою ймовірністю досягнення піку 12 листопада.

Сонячні спалахи класу X, що мали місце протягом цього періоду, можуть стати основними провокаторами магнітних бур. Зокрема, спалах X1.7, що стався 10 листопада, є одним з найбільш потужних за останній час і може спричинити значний вплив на земну атмосферу, електричні системи та навігаційні супутники. За словами експертів, такі спалахи можуть також підвищити ризик збоїв у роботі космічних апаратів і збільшити ймовірність появи полярних сяйв, особливо в північних і південних широтах.

SpaceWeatherLive і інші сервіси прогнозують, що на 12 листопада можливі умовні рівні від G1 (слабка) до G4 (сильна / дуже сильна) залежно від орієнтації міжпланетного магнітного поля (IMF) і структурного взаємодії викидів. У разі сприятливого (для бурі) орієнтування IMF ефекти будуть сильніші.

Українські портали спостережень також повідомляють про високу ймовірність підвищення K-індексу — у частині прогнозів згадується значення близько 7 (K≈7), що відповідає сильній геомагнітній активності.

Перебої у роботі трансформаторних підстанцій та енергомережі при локальних навантаженнях; ризик коливань напруги.

Збої у високочастотному (HF) радіозв’язку, навігації (GPS), а також у роботі деяких супутників (збільшення опору атмосфери, помилки позиціювання).

Посилена ймовірність помилкових сигналів у рентген- і радіообладнанні, проблеми з авіаційною та морською навігацією в деяких коридорах.

Зростання шансів на яскраві полярні сяйва (aurora) — іноді вони стають помітні дуже далеко на південь від звичних широт, якщо буря сильна.

Підвищена чутливість у метеозалежних людей: головний біль, загальне погіршення самопочуття, порушення сну (індивідуальні реакції).

Слідкуйте за оновленнями від офіційних джерел (NOAA SWPC, локальні метео- та енергослужби, служби авіаційної навігації).

Якщо ви відповідаєте за критичну інфраструктуру або прилади зв’язку — підготуйте резервні джерела живлення, перевірте UPS і герметичність кабелів.

Для користувачів GPS-пристроїв: розумійте, що точність позиціонування може падати; для важливих операцій використовуйте додаткові/альтернативні системи.

Людям з серцево-судинними хворобами мати ліки під рукою, стежити за тиском; за потреби проконсультуватися з лікарем. Утримуйтеся від надмірного вживання кави та алкоголю.

Звісно, більше відпочинку, питний режим і помірне харчування не завадять — це корисно для будь-якого стану підвищеної метеочутливості.

Для фотографів і спостерігачів: у дні сильних бур — шанс побачити північне сяйво; шукайте темні місця з мінімумом штучного світла і слідкуйте за оновленнями полярної активності.

Прогнози космічної погоди мають тимчасову невизначеність: точний час і інтенсивність удару залежать від швидкостей CME, їх взаємодії в космосі і орієнтації магнітного поля при підході. Тому оцінки можуть коригуватися в режимі «nowcast» із вузьким часовим інтервалом (години). Офіційні оновлення — від SWPC/NOAA та національних космічних/метеослужб — мають пріоритет.

У сучасному світі, де інформаційний потік невпинно зростає, а технології швидко змінюються, досягнення успіху стає все складнішим завданням. Проте, існує ряд універсальних принципів і стратегій, які допомагають людям адаптуватися до цих змін і ефективно реалізовувати свій потенціал. Успіх не є результатом випадкових обставин або удачі — це наслідок тривалої праці, самодисципліни, планування та здатності навчатися на своїх помилках.

Один з основних аспектів, на яких слід зосередитись, — це розвиток навичок саморегуляції. Люди, які вміють управляти своїми емоціями, можуть краще справлятися зі стресом, зберігати спокій у складних ситуаціях і приймати зважені рішення. Розвиток самодисципліни дозволяє досягати поставлених цілей, не зважаючи на тимчасові труднощі чи відволікаючі фактори.

Новий матеріал не є фанерою, композитом чи стружковою плитою. Він ближчий до біологічного карбонового волокна, має однорідну структуру, стійку до деформацій, температурних перепадів та механічних навантажень. Експериментальні зразки показали міцність на розрив, що перевищує м’яку сталь, при масі на 80% меншій за метал.

Важливою перевагою є оброблюваність: матеріал можна пиляти, фрезерувати, свердлити, різати лазером і навіть друкувати 3D, не втрачаючи його механічних властивостей.

Першими полігонами для CNF-деревини стали японські архітектурні бюро та дослідницькі лабораторії. Ведуться розробки сейсмостійких будівель, легких мостів та модулів житлової забудови. Матеріал також поглинає вібрації та шум, що особливо важливо у густонаселених містах.

У автопромі CNF використовують у двигунах: кришки моторних відсіків показали зниження ваги на 25% та підвищення теплової стійкості, що дозволило економити до 11% палива та зменшити викиди CO₂.

Японські вчені спільно з JAXA створили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який згоряє в атмосфері без залишку металевого сміття, що вирішує проблему космічного забруднення.

Вирощена деревина виробляється з відходів сільського господарства, не потребує видобутку руд чи хімічно небезпечних смол. Під час виробництва матеріал поглинає вуглекислий газ, є біорозкладним і безпечним для природи.

Японський уряд уже запустив багатомільярдну програму для заміни сталі та бетону у державній інфраструктурі. Планується використання CNF-деревини у будівництві залізниць, мостів, модульного житла та інших об’єктів, що зробить інфраструктуру легшою, тихішою та екологічнішою.

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо полковника однієї з військових частин Одеської області, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем. Обвинувальний акт уже передано до суду, що відкриває шлях до юридичного розгляду справи.

За інформацією слідства, на початку 2025 року командир віддав наказ чотирьом підлеглим військовослужбовцям вирушити до міста Подільськ для проведення ремонтних робіт у квартирі, яка належить його тещі. Протягом трьох місяців — із січня по березень — замість виконання прямих службових обов’язків солдати займалися будівельними роботами: укладали плитку, шпаклювали стіни, встановлювали сантехніку та виконували інші роботи, пов’язані з ремонтом житла.

Попри це, військові продовжували отримувати бойові виплати, що призвело до збитків державі майже на мільйон гривень. Крім того, як зазначають у ДБР, дії командира створювали ризики для обороноздатності, адже підлеглі фактично були відсторонені від служби.

У квітні співробітники ДБР затримали полковника безпосередньо в квартирі під час перевірки виконаних робіт. Сам командир своєї провини не визнає. Він заявив, що бійці нібито «добровільно допомагали» з ремонтом під час повітряних тривог.

Слідчі готують цивільний позов для відшкодування збитків, завданих державі. Якщо вину полковника буде доведено, йому загрожує до шести років позбавлення волі.

Українські прізвища — це набагато більше, ніж просто офіційні записи у документах. Вони зберігають у собі пам’ять поколінь, розкривають культурні взаємозв’язки та мовні впливи різних народів, які століттями проживали на українських землях. Кожне прізвище несе у собі історію роду, його соціальний статус, ремесло чи навіть характерні риси предків. Дослідження українських прізвищ дозволяє зрозуміти не лише походження конкретної родини, а й ширші процеси культурного та історичного розвитку країни.

Відомий дослідник Павло Чучка, який присвятив понад сорок років вивченню закарпатських прізвищ, зібрав численні унікальні факти про походження та значення українських імен. Його праці показують, що навіть відомі прізвища політичних діячів мають глибоке історичне коріння. Наприклад, прізвище Балога походить з угорської мови і означає «ліва рука» або «лівак». Перші письмові згадки про цей рід датуються 1717 роком, а сьогодні в Україні налічується майже три сотні носіїв цього прізвища.

Прізвище Шуфрич походить від зрумунізованої форми грецького імені Софрон — «Шуфря». Ця форма прижилася переважно на Закарпатті. Народний депутат Нестор Шуфрич родом саме з цього регіону. Нині в Україні мешкає близько 140 Шуфричів.

Прізвище Петьовка може походити як від народної форми імені «Петьо», так і від угорського слова «пітьовко» — картоплина. І сьогодні в Україні мешкає 166 людей із цим прізвищем, переважно на Закарпатті.

Прізвище Пинзеник, яке носить ексміністр фінансів Віктор Пинзеник, має кілька можливих тлумачень. За однією версією, воно походить від польського слова «пензіць» — лякати, за іншою — від угорського «пиндзі» — гроші. Символічно, що його носій став саме фінансистом.

Прізвище Турчинов має давнє походження і означає «нащадок турка». Колись слово «турчин» використовували для позначення вихідців із турецьких земель. Це прізвище зустрічається в різних регіонах України, зокрема у Центральній. Його носить і колишній виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов.

Прізвище Литвин вказує на походження з території Великого князівства Литовського. Спершу так називали людей, які прибули з північних земель, і згодом воно стало поширеним етнонімом. Один із відомих носіїв — політик Володимир Литвин.

Як зазначає професор Чучка, унікальність закарпатських прізвищ зумовлена багатовіковим сусідством різних культур: угорської, польської, румунської, словацької, німецької, навіть італійської. Тут кожне ім’я — як відбиток історії.

Ономастика — це не лише наука про імена, а й спосіб пізнати власну ідентичність. Походження прізвищ таких відомих українців, як Балога, Шуфрич, Пинзеник, Турчинов чи Литвин, є частиною великої культурної мозаїки, з якої складається сучасна Україна.

Ідея Ілона Маска під назвою «Протокол свобода» здатна кардинально змінити глобальний доступ до інтернету. Суть концепції полягає у забезпеченні базового безкоштовного зв’язку через мережу супутників Starlink для кожного жителя планети. Якщо проєкт буде реалізований у повному обсязі, вже до 2026–2027 років мільярди людей отримають можливість користуватися мережею без абонентської плати, що відкриває нові горизонти для освіти, бізнесу та комунікацій у віддалених регіонах.

«Протокол свобода» передбачає створення децентралізованої системи, де кожен користувач стає активним елементом мережі. Завдяки цьому підвищується не лише покриття, а й стабільність та пропускна здатність інтернет-з’єднання. Супутники Starlink працюють не ізольовано, а об’єднуються між собою через лазерні канали, формуючи швидку та надійну глобальну мережу. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від наземної інфраструктури та забезпечити зв’язок у найвіддаленіших куточках планети.

Маск пояснює свою ідею як боротьбу з цифровою нерівністю — прагнення зробити доступ до інформації базовим правом людини. Завдяки супутниковому формату, сигнал Starlink неможливо заблокувати чи відключити на рівні держави, що перетворює систему на інструмент цифрової свободи.

Модель «Протоколу свобода» передбачає дворівневу економіку. Перший рівень — безкоштовний базовий інтернет із обмеженнями швидкості та трафіку. Другий — платні преміальні послуги для урядів, бізнесу, оборонних структур, транспортних компаній і хмарних сервісів. Саме цей преміальний сегмент має фінансувати безкоштовний рівень.

Додаткове джерело фінансування — технологія Direct-to-Cell, яка дозволить супутникам Starlink напряму підключатися до смартфонів. Це створює умови для партнерств із мобільними операторами та нових платних сервісів.

Ключову роль у масштабуванні Starlink відіграє ракета Starship — багаторазовий носій, який може виводити сотні супутників за один запуск. Завдяки цьому SpaceX здатна швидко нарощувати щільність мережі, роблячи її більш стійкою та дешевою.

Нові покоління супутників отримують лазерні термінали, фазовані антени та енергоефективну електроніку. Це дає змогу збільшити пропускну здатність і знизити собівартість обслуговування.

Однак навіть із технологічного боку Маску доведеться подолати бар’єри — від ліцензування частот у різних країнах до логістики поставок мільйонів користувацьких терміналів.

Перші етапи реалізації «Протоколу свобода» можуть охоплювати освітні та гуманітарні програми — безкоштовний інтернет для шкіл, лікарень, громадських просторів. З часом, у міру здешевлення супутникових технологій, можливий перехід до справжнього глобального доступу.

Якщо задум Маска вдасться, інтернет перестане бути товаром — він стане частиною базової інфраструктури, так само необхідною, як електрика чи вода.

У цьому сенсі «Протокол свобода» — не просто амбітна ідея, а потенційний початок нової ери, де цифрова рівність стане нормою, а право на інформацію — універсальним і невід’ємним.