Богдан Кротевич заявив що його викреслили з президентського указу про нагородження

У четвер, 20 листопада, колишній керівник Рубіжанської міської військової адміністрації Андрій Юрченко залишив слідчий ізолятор під заставу. Він є фігурантом резонансної справи щодо можливих зловживань під час закупівлі систем радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів для потреб українських військових. Про це повідомив адвокат Юрченка Олександр Тананакін, уточнивши, що суд вирішив зменшити розмір застави, врахувавши тривалий час перебування під вартою та первинно встановлену суму у 6 мільйонів гривень, яку захисник назвав непомірною. Після перегляду розмір застави зменшили до 2 мільйонів гривень.

Справу Юрченка активно висвітлюють у медіа через потенційний масштаб корупційних схем у сфері оборонних закупівель, що викликає особливу увагу суспільства в умовах війни. Експерти відзначають, що подібні інциденти підкреслюють нагальну потребу у прозорих механізмах контролю за державними замовленнями, особливо у критично важливих галузях, пов’язаних із безпекою та обороною країни.

Раніше об’єднання «Barristers» підтвердило рішення Вищого антикорупційного суду, зазначивши, що запобіжний захід було пом’якшено після надання стороною захисту відповідних аргументів. Саме 2 мільйони гривень були внесені того ж дня, і Юрченка відразу звільнили з-під варти.

Досудове розслідування стосується ймовірного отримання неправомірної вигоди під час закупівель БпЛА та РЕБ. За версією НАБУ та САП, до схеми можуть бути причетні колишній голова Луганської ОВА, чинний народний депутат, командир військової частини та власник компанії-виробника дронів. Захист Юрченка наполягає: його дії не містять складу кримінального правопорушення, а сам він не причетний до інкримінованих злочинів.

Transparency International Ukraine представила результати масштабного дослідження, присвяченого відкритості та підзвітності міських рад у 11 обласних центрах країни. Аналітики проєкту «Прозорі міста» зосередили увагу на тому, наскільки органи місцевого самоврядування забезпечують доступ громадян до своєї роботи, публікують важливі рішення та інформують про отримання й розподіл гуманітарної допомоги. Оцінювання проводилося за 40 критеріями, що охоплюють діяльність міських рад у сфері прозорості, комунікації та взаємодії з громадськістю.

За результатами аналізу виявилося, що різниця між рівнем відкритості в різних містах залишається значною. Полтава посіла останнє місце, отримавши лише 38 балів зі 100 можливих. Експерти наголошують, що низькі показники формуються через недостатній доступ до протоколів засідань, обмежену публікацію рішень виконавчих органів та нестачу інформації про гуманітарні надходження.

Найбільші недоліки Полтави виявилися у сфері доступу до засідань міськради та виконкому, публікації протоколів голосувань, інформації про місцеві податки, регуляторні акти та гуманітарну допомогу. Незважаючи на наявність розділів з документами та трансляцій засідань, ключові показники прозорості залишаються невиконаними.

Аналітики наголошують, що навіть міста з найвищими оцінками не досягають двох третин максимальної кількості балів, а Полтава щонайменше втретє опинилася «на дні» рейтингів через обмежений доступ до публічної інформації та слабку комунікацію з громадянами.

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалив обвинувальний вирок щодо водія, котрий намагався підкупити поліцейського, аби уникнути відповідальності за керування автомобілем у стані сп’яніння. Йдеться про інцидент, який трапився 6 жовтня 2024 року в селі Голинь Калуського району та став підставою для відкриття кримінального провадження за фактом пропозиції неправомірної вигоди службовій особі.

За матеріалами справи, близько 17:07 екіпаж патрульної поліції зупинив автомобіль Citroën, водій якого мав чіткі ознаки алкогольного сп’яніння: нечітку мову, різкий запах алкоголю та нестійку поведінку. На законну вимогу правоохоронців пройти огляд на стан сп’яніння чоловік відповів відмовою, після чого поліцейські розпочали складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Він поклав на передню панель службового автомобіля три купюри по 100 доларів США — загалом 12 366,06 гривні за курсом НБУ — і словесно запропонував неправомірну вигоду в обмін на непритягнення до відповідальності.

Поліцейський від хабара відмовився, повідомив про інцидент на лінію 102 та викликав слідчо-оперативну групу. На місці також оформили адміністративний протокол.

У суді обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю правопорушення. Суд врахував як пом’якшувальні обставини каяття і співпрацю зі слідством, так і обтяжуючу — вчинення правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.

За ч. 1 ст. 369 КК України водія оштрафували на 17 000 гривень. Три купюри по 100 доларів конфісковано в дохід держави. Крім того, з чоловіка стягнуто 4775,4 гривні витрат на технічну експертизу документів. Арешт на вилучене майно, накладений 8 жовтня, суд скасував.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів.

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.