Автоматизація процесу стягнення податкової заборгованості в Україні

Національний відбір на Євробачення-2026 переживатиме суттєві трансформації. Музична продюсерка конкурсу Джамала, яка взяла на себе роль координатора цього важливого етапу, налаштована підняти планку якості на новий рівень. Вона не має наміру йти на компроміси з учасниками та обіцяє суворі вимоги до пісень і їх виконання. Основною метою продюсерки є представлення України на міжнародній сцені на найвищому рівні, зберігаючи репутацію нашої країни як музичної сили на світовій арені.

Джамала активно ділиться своїми враженнями щодо першого етапу відбору. У своєму телеграм-каналі вона вже поділилася думками про демо-записи, які надіслали учасники. За її словами, більшість із отриманих матеріалів не відповідають необхідним технічним та змістовним вимогам. Музична продюсерка відзначила, що деякі пісні не лише не мають належної вокальної підготовки, а й містять слабкі тексти, які не відповідають високим стандартам Євробачення.

«Як можна прислати просто пісню, просто “ме-ме-ме”? Ну можна ж щось заспівати, щоб було видно, що це пісня на Євробачення. Жахлива якість, виконання, інтонування», — емоційно відреагувала Джамала, підкресливши необхідність серйозного підходу.

Вона вважає, що конкурс — це не просто платформа для самореклами, а відповідальність перед країною та аудиторією, яка сьогодні потребує глибоких сенсів, сили та автентичності. Попри критику, Джамала все ж відібрала кілька достойних робіт, але хоче бачити значно більше потужних заявок.

Нацвідбір-2026 обіцяє бути жорсткішим та вимогливішим, адже організатори прагнуть зберегти високий стандарт українського виступу на Євробаченні та не допустити посередності.

Поганий сон — це не просто відчуття втоми чи дратівливість, це серйозний фактор, який може суттєво вплинути на здоров'я мозку. Нове дослідження, проведене вченими з Каролінського інституту у Швеції, демонструє, як хронічний недосип може «старити» мозок на цілий рік, або навіть більше, порівняно з його реальним біологічним віком. Це відкриття підкреслює важливість належної гігієни сну для підтримки когнітивного здоров’я на довгі роки.

У дослідженні, яке охопило понад 27 тисяч осіб віком від 40 до 70 років, вивчали взаємозв'язок між кількістю сну і змінами в мозку. Учасники проходили МРТ-дослідження, а результати аналізували за допомогою штучного інтелекту. Вчені використовували понад тисячу різних маркерів, щоб оцінити здоров’я мозку: товщину кори, стан судин, об’єм сірої речовини та інші параметри. Це дозволило виявити, що недостатній сон може значно пришвидшити процеси старіння мозку, що не лише впливає на когнітивні здібності, але й підвищує ризик розвитку таких захворювань, як деменція або хвороба Альцгеймера.

Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

хронотип (час засинання і пробудження),

тривалість сну,

безсоння,

хропіння,

денна сонливість.

На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

когнітивних розладів,

деменції,

раннього погіршення пам’яті та уваги,

навіть передчасної смерті.

Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

Підтримка імунної системи стає надзвичайно важливою в осінньо-зимовий період, коли захисні функції організму ослаблені через перепади температур та зростання кількості вірусів і застуд. Лікарі підкреслюють, що для зміцнення імунітету важливе не лише фізичне навантаження та сон, але й правильне харчування. Адже те, що ми споживаємо, безпосередньо впливає на здатність організму протистояти хворобам. Харчування, багате на вітаміни, мінерали та корисні бактерії, може значно полегшити відновлення після хвороб і знизити ймовірність їх виникнення.

Відомі фахівці, зокрема з видання EatThis, рекомендують додавати до щоденного раціону певні продукти, які допоможуть зміцнити імунітет. Серед них є й такі, що мають природні властивості підтримувати здоров'я кишківника, який є важливим компонентом загальної імунної системи. Спаржа, наприклад, містить пребіотики — речовини, що живлять корисні бактерії в кишківнику, знижують рівень запалення та стимулюють вироблення захисних сполук в організмі.

Молоко забезпечує організм селеном і цинком — ключовими мікроелементами для імунної системи. Регулярне вживання допомагає покращити роботу імунних клітин та підвищує здатність організму боротися з інфекціями.

Гриби шиїтаке активізують Т-клітини, які відіграють важливу роль у протидії вірусам і бактеріям. Їх можна додавати до супів, салатів чи гарячих страв, розширюючи користь раціону.

Броколі та цвітна капуста багаті на антиоксиданти й вітамін С. Завдяки сульфорафану броколі посилює природний захист організму, а цвітна капуста підтримує відновлення клітин і допомагає швидше долати інфекції.

Курячий суп — перевірений домашній засіб при застудах. Він полегшує дихання, сприяє виведенню слизу та має протизапальний ефект завдяки поєднанню бульйону, м’яса та овочів.

Імбир — природний противірусний засіб. Його компоненти блокують дію патогенів, а додавання до напоїв, страв чи чаїв підтримує організм у період хвороб.

Часник містить аліцин — сполуку, що зміцнює імунну систему. Регулярне вживання допомагає протистояти вірусам і бактеріям, особливо у холодний сезон.

Йогурт із живими культурами — джерело пробіотиків, які відновлюють баланс мікрофлори кишківника та підтримують захисні функції організму. Також він містить вітамін D, важливий для імунної відповіді.

Цитрусові — апельсини, лимони, грейпфрути — насичені вітаміном С. Вони стимулюють вироблення лейкоцитів і допомагають організму швидше боротися з хворобами.

Включення цих продуктів у щоденне меню — простий і природний спосіб зміцнити імунітет та зменшити ризик сезонних застуд. У поєднанні зі сном, рухом і водним балансом вони стають надійним щитом для здоров’я.

Нове дослідження, проведене вченими з Північно-Західного університету, виявило важливий зв’язок між фінансовою стабільністю та тривалістю життя. За результатами цього багаторічного аналізу, вчені встановили, що люди, які змогли накопичити значний капітал до середнього віку, мають набагато нижчий ризик передчасної смерті. Вивчення цього феномену стало можливим завдяки широкому дослідженню, яке охопило понад 5,4 тисячі дорослих осіб з середнім віком 46,7 років та 2,4 тисячі їхніх родичів, серед яких були й близнюки.

Протягом 24 років фахівці систематично відстежували рівень смертності серед учасників дослідження, порівнюючи його з фінансовими активами та заощадженнями учасників. Виявилося, що ті, хто мав більше заощаджень і фінансових резервів, демонстрували набагато вищий рівень здоров’я і менший ризик хвороб, що можуть призвести до скорочення тривалості життя. Під час аналізу вчені також враховували різноманітні соціальні та економічні чинники, такі як рівень освіти, професійний статус, доступ до медичних послуг та інші аспекти життєвого стилю.

Особливо цікаво, що схожі результати спостерігали навіть між братами та сестрами. Це означає, що зв’язок між багатством і довголіттям не можна пояснити лише спадковістю або родинним середовищем. Фінансове благополуччя здатне впливати на здоров’я через доступ до якісної медицини, здорового харчування та можливостей для фізичної активності.

Науковці наголошують: фінансова стабільність — це не тільки про комфорт, а й про шанси на довше життя. Саме вона може стати ключем до впровадження соціальних змін, спрямованих на підтримку людей із нижчими доходами.

Результати цього дослідження можуть стати поштовхом для нових реформ у галузі соціальної політики, адже усвідомлення ролі грошей у здоров’ї може вплинути на державний підхід до підтримки громадян. Зрештою, прагнення до фінансового добробуту — це не лише про матеріальні вигоди, а й про збереження здоров’я та життєвих сил.