4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського

Сьогодні, 4 лютого, в Україні та світі відзначають Міжнародний день людського братерства – свято, що наголошує на важливості взаємоповаги, толерантності та мирного співіснування між народами та культурами. Також цього дня віряни вшановують пам’ять святого преподобного Ісидора Пилусіотського.

Що сьогодні за церковне свято

4 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Ісидора Пилусіотського. Він народився приблизно 370 року в Александрії, Єгипет. Він був учнем святого Іоанна Златоустого і відомим богословом, автором багатьох богословських творів. Ісидор писав понад 2000 послань, які стали відомими після його смерті. Він відомий своєю боротьбою з аріанством і підтримкою почитання мощів. Ісидор також був активним захисником святого Іоанна Златоустого під час гонінь на нього.

Що не можна робити 4 лютого

  • Не слід залишати безлад в домі.
  • Не можна лихословити, лаятися.
  • Існує заборона на тяжку фізичну роботу.

Народні прикмети і традиції на 4 лютого

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: гілки на ялинці похилилися донизу — до сильного снігопаду;
  • до цього часу не вдарили морози — зима протримається довго;
  • ліс чорний, в ньому мало снігу — до відлиги;
  • високий туман — чекайте на теплу погоду.

Часто цього дня стояла досить прохолодна погода. Починалася пора вовчих весіль, тому в народі період називали “вовчий сват”.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 4 лютого

Які сьогодні іменини: Андрій, Аркадій, Борис, Василь, Георгій, Дмитро, Іван, Кирило, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Сергій, Федір, Юрій, Ганна, Катерина.

Талісманом людини, народженої 4 лютого, є берил. Камінь, який використовували для лікування зубного болю. Також берил носили, щоб налагодити стосунки в родині.

Цього дня народилися:

  • 1962 рік — інженер, громадський активіст, учасник Євромайдану, один із Героїв Небесної сотні, Герой України Василь Аксенин;
  • 1981 рік —український спортсмен, який представляв Україну на Чемпіонаті Світу зі спортивного запам’ятовування Гордій Остапович;
  • 1981 рік — один із “кіборгів” Донецького аеропорту, Герой України Сергій Колодій.

Пам’ятні дати 4 лютого

Календар важливих подій в Україні та світі за 4 лютого:

  • 960 рік — на престол сходить Чжао Куан’їнь, перший імператор китайської династії Сун;
  • 1789 рік — у Філадельфії на засіданні виборщиків, які представляли 10 з 11-и штатів, що ратифікували конституцію США, одноголосно, 69-а голосами, було обрано першого президента Сполучених Штатів Америки — ним став Джордж Вашингтон;
  • 1906 рік — департамент поліції Нью-Йорку постановляє використовувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців;
  • 1945 рік — у Лівадії (Крим) відкривається Ялтинська конференція — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу;
  • 1948 рік — британська колонія Цейлон отримує незалежність у Співдружності націй;
  • 1961 рік — з Анголи починається колоніальна війна Португалії проти африканських національно-визвольних рухів;
  • 1969 рік — Ясір Арафат очолює Організацію визволення Палестини;
  • 1970 рік — засновують місто Прип’ять;
  • 1971 рік — оголошено про банкрутство британської компанії “Роллс-Ройс”;
  • 1974 рік — після двох років дресирування шимпанзе Нім Чимскі в США пише перше слово;
  • 1998 рік — в обличчя Біла Гейтса в Брюсселі поцілили тортом;
  • 2004 рік — починає роботу соціальна мережа Facebook, яку заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг;
  • 2005 рік — Верховна Рада України затверджує Юлію Тимошенко на посаді прем’єр-міністра України;
  • 2021 рік — у Запоріжжі стається пожежа у Запорізькій обласній клінічній інфекційній лікарні, внаслідок якої гине четверо людей, а ще двоє постраждали.

Який сьогодні день в Україні і світі

4 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день людського братерства. Це свято було запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН 2020 року для сприяння міжкультурному та міжрелігійному діалогу, взаєморозумінню та співпраці між людьми різних віросповідань, національностей та культур. День людського братерства має свої корені в історичній події 4 лютого 2019 року, коли Папа Римський Франциск та Великий імам Аль-Азгар Ахмед Ель-Таїб підписали “Документ про людське братерство заради миру та спільного життя” в Абу-Дабі. Цей документ закликав до толерантності, взаємної поваги та мирного співіснування всіх народів.

ООН ухвалила резолюцію про встановлення цього дня в грудні 2020 року, визнавши важливість братерства та солідарності для подолання глобальних викликів, таких як дискримінація, бідність, війни та екстремізм.

Також 4 лютого Всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями. Його ініціатором став Міжнародний союз боротьби з раком (UICC) 2000 року під час Всесвітнього саміту з боротьби проти раку в Парижі. Рак – одна з головних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, щорічно фіксується понад 19 мільйонів нових випадків, і понад 9 мільйонів людей помирають від цієї хвороби. Однак до 40% випадків раку можна запобігти, якщо вести здоровий спосіб життя та вчасно проходити медичні обстеження.

The post 4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Ескалація вартості ремонтів у столичному тилу: як система без конкуренції збільшує навантаження на бюджет

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Розкішний кабінет у науковому інституті: нові подробиці про робоче приміщення Сергія Тюлєнєва

У соцмережах набули широкого розголосу світлини робочого кабінету, який, за твердженням автора публікації, належав колишньому керівнику Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Сергію Тюлєнєву. На фото видно приміщення, оздоблене дорогими матеріалами, дизайнерськими меблями та технікою преміального сегмента. За оцінками, оприлюдненими в мережі, загальна вартість такого ремонту може сягати близько 200 тисяч доларів, що викликало значний суспільний резонанс.

Тюлєнєв, який після попереднього скандалу був понижений у посаді та переведений до невеликої установи — інституту експертизи IT та інтелектуальної власності, нібито облаштував цей кабінет у приміщенні діючої лабораторії. За словами джерел, роботи виконувалися протягом перших трьох місяців його перебування на новому місці, що дало підстави для підозр у використанні службових ресурсів та недоцільному витрачанні коштів установи.

На опублікованих знімках, поширених користувачем під ніком «Викривач», видно мармуровий стіл, меблі у стилі ампір, декоративні елементи під «венеціанську» штукатурку, антикварні ікони, дорогу техніку та облаштовані санітарні приміщення.

З огляду на багаторічну роботу Тюлєнєва в системі судових експертиз, у дописі ставлять питання щодо законності походження коштів, витрачених на ремонт і облаштування кабінету.

Нагадаємо, Сергія Тюлєнєва було звільнено 14 листопада. Раніше він фігурував у розслідуваннях журналістів щодо корупційних практик у системі судових експертиз.

День апостола Филимона та народний Зимовказ: 22 листопада як духовний і природний орієнтир

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.