4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського

Сьогодні, 4 лютого, в Україні та світі відзначають Міжнародний день людського братерства – свято, що наголошує на важливості взаємоповаги, толерантності та мирного співіснування між народами та культурами. Також цього дня віряни вшановують пам’ять святого преподобного Ісидора Пилусіотського.

Що сьогодні за церковне свято

4 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Ісидора Пилусіотського. Він народився приблизно 370 року в Александрії, Єгипет. Він був учнем святого Іоанна Златоустого і відомим богословом, автором багатьох богословських творів. Ісидор писав понад 2000 послань, які стали відомими після його смерті. Він відомий своєю боротьбою з аріанством і підтримкою почитання мощів. Ісидор також був активним захисником святого Іоанна Златоустого під час гонінь на нього.

Що не можна робити 4 лютого

  • Не слід залишати безлад в домі.
  • Не можна лихословити, лаятися.
  • Існує заборона на тяжку фізичну роботу.

Народні прикмети і традиції на 4 лютого

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: гілки на ялинці похилилися донизу — до сильного снігопаду;
  • до цього часу не вдарили морози — зима протримається довго;
  • ліс чорний, в ньому мало снігу — до відлиги;
  • високий туман — чекайте на теплу погоду.

Часто цього дня стояла досить прохолодна погода. Починалася пора вовчих весіль, тому в народі період називали “вовчий сват”.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 4 лютого

Які сьогодні іменини: Андрій, Аркадій, Борис, Василь, Георгій, Дмитро, Іван, Кирило, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Сергій, Федір, Юрій, Ганна, Катерина.

Талісманом людини, народженої 4 лютого, є берил. Камінь, який використовували для лікування зубного болю. Також берил носили, щоб налагодити стосунки в родині.

Цього дня народилися:

  • 1962 рік — інженер, громадський активіст, учасник Євромайдану, один із Героїв Небесної сотні, Герой України Василь Аксенин;
  • 1981 рік —український спортсмен, який представляв Україну на Чемпіонаті Світу зі спортивного запам’ятовування Гордій Остапович;
  • 1981 рік — один із “кіборгів” Донецького аеропорту, Герой України Сергій Колодій.

Пам’ятні дати 4 лютого

Календар важливих подій в Україні та світі за 4 лютого:

  • 960 рік — на престол сходить Чжао Куан’їнь, перший імператор китайської династії Сун;
  • 1789 рік — у Філадельфії на засіданні виборщиків, які представляли 10 з 11-и штатів, що ратифікували конституцію США, одноголосно, 69-а голосами, було обрано першого президента Сполучених Штатів Америки — ним став Джордж Вашингтон;
  • 1906 рік — департамент поліції Нью-Йорку постановляє використовувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців;
  • 1945 рік — у Лівадії (Крим) відкривається Ялтинська конференція — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу;
  • 1948 рік — британська колонія Цейлон отримує незалежність у Співдружності націй;
  • 1961 рік — з Анголи починається колоніальна війна Португалії проти африканських національно-визвольних рухів;
  • 1969 рік — Ясір Арафат очолює Організацію визволення Палестини;
  • 1970 рік — засновують місто Прип’ять;
  • 1971 рік — оголошено про банкрутство британської компанії “Роллс-Ройс”;
  • 1974 рік — після двох років дресирування шимпанзе Нім Чимскі в США пише перше слово;
  • 1998 рік — в обличчя Біла Гейтса в Брюсселі поцілили тортом;
  • 2004 рік — починає роботу соціальна мережа Facebook, яку заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг;
  • 2005 рік — Верховна Рада України затверджує Юлію Тимошенко на посаді прем’єр-міністра України;
  • 2021 рік — у Запоріжжі стається пожежа у Запорізькій обласній клінічній інфекційній лікарні, внаслідок якої гине четверо людей, а ще двоє постраждали.

Який сьогодні день в Україні і світі

4 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день людського братерства. Це свято було запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН 2020 року для сприяння міжкультурному та міжрелігійному діалогу, взаєморозумінню та співпраці між людьми різних віросповідань, національностей та культур. День людського братерства має свої корені в історичній події 4 лютого 2019 року, коли Папа Римський Франциск та Великий імам Аль-Азгар Ахмед Ель-Таїб підписали “Документ про людське братерство заради миру та спільного життя” в Абу-Дабі. Цей документ закликав до толерантності, взаємної поваги та мирного співіснування всіх народів.

ООН ухвалила резолюцію про встановлення цього дня в грудні 2020 року, визнавши важливість братерства та солідарності для подолання глобальних викликів, таких як дискримінація, бідність, війни та екстремізм.

Також 4 лютого Всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями. Його ініціатором став Міжнародний союз боротьби з раком (UICC) 2000 року під час Всесвітнього саміту з боротьби проти раку в Парижі. Рак – одна з головних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, щорічно фіксується понад 19 мільйонів нових випадків, і понад 9 мільйонів людей помирають від цієї хвороби. Однак до 40% випадків раку можна запобігти, якщо вести здоровий спосіб життя та вчасно проходити медичні обстеження.

The post 4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Гарячий чай: між корисною звичкою та непомітними ризиками

Чай давно посів особливе місце в повсякденному житті багатьох людей. Ранкова чашка допомагає прокинутися, вдень підтримує працездатність, а ввечері створює атмосферу спокою та затишку. Протягом століть цей напій асоціювався з користю для організму: йому приписували здатність заспокоювати нервову систему, стимулювати травлення, покращувати концентрацію уваги та навіть зміцнювати імунітет. Саме тому чай часто сприймають як безпечну альтернативу каві чи солодким напоям.

Однак сучасні наукові дослідження змушують подивитися на звичний ритуал під іншим кутом. Увага вчених зосередилася не стільки на самому чаї, скільки на температурі, за якої його вживають. Виявилося, що надто гарячий чай може нести приховану небезпеку для здоров’я. За результатами досліджень, серед популярних напоїв саме чай, який п’ють дуже гарячим, найчастіше стає джерелом підвищеного навантаження на слизову оболонку ротової порожнини та стравоходу.

Окрему небезпеку становить спосіб подачі чаю. Використання паперових стаканчиків «на винос», які мають внутрішнє пластикове покриття, призводить до ще більшого потрапляння мікропластику в напій. У таких умовах кількість частинок зростає порівняно з чаєм, завареним у скляному або керамічному посуді.

Науковці пояснюють, що мікропластик — це наддрібні фрагменти, які утворюються під час руйнування пластикових матеріалів або навмисно використовуються у виробництві. Сьогодні ці частинки виявляють практично всюди — у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у тканинах людського організму.

Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини досі активно досліджується, експерименти на тваринах уже пов’язують його з розвитком запальних процесів, гормональними порушеннями та проблемами з травною системою. Одним із головних джерел потрапляння мікропластику у чай вважають сучасні чайні пакетики, виготовлені з нейлону або біопластику, які під дією окропу активно виділяють мікрочастинки.

Окрім цього, фахівці звертають увагу на вміст танінів у чаї — речовин, що надають напою терпкості. Вони можуть знижувати засвоєння заліза з рослинної їжі, що особливо важливо для вегетаріанців, вагітних жінок та людей із ризиком анемії.

Щоб зменшити потенційні ризики, експерти радять віддавати перевагу розсипному листовому чаю, обирати пакетики без пластикових компонентів, уникати стаканчиків «на винос» і пити чай у перервах між прийомами їжі. Також рекомендується поєднувати продукти, багаті на залізо, з вітаміном С та не перевищувати помірне споживання напою.

Попри виявлені фактори ризику, чай залишається безпечним для більшості людей, якщо вживати його усвідомлено та в розумних кількостях.

Зараз уточню, щоб зробити саме те, що вам потрібно

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.

Нові сліди екологічного забруднення на узбережжі Тузлівських лиманів

У межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знову зафіксовано забруднення берегової лінії рослинною олією. Фахівці парку виявили характерні плями та згустки на піску й прибережній рослинності, що є продовженням масштабного витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговельний порт «Південний».

Про ситуацію повідомив доктор біологічних наук і науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться про соняшникову олію, яка, попри своє рослинне походження, становить серйозну загрозу для морських і прибережних екосистем. Після потрапляння у воду така речовина утворює плівку, що порушує газообмін, знижує рівень кисню та негативно впливає на безхребетних, риб і птахів.

Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.