4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського

Сьогодні, 4 лютого, в Україні та світі відзначають Міжнародний день людського братерства – свято, що наголошує на важливості взаємоповаги, толерантності та мирного співіснування між народами та культурами. Також цього дня віряни вшановують пам’ять святого преподобного Ісидора Пилусіотського.

Що сьогодні за церковне свято

4 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Ісидора Пилусіотського. Він народився приблизно 370 року в Александрії, Єгипет. Він був учнем святого Іоанна Златоустого і відомим богословом, автором багатьох богословських творів. Ісидор писав понад 2000 послань, які стали відомими після його смерті. Він відомий своєю боротьбою з аріанством і підтримкою почитання мощів. Ісидор також був активним захисником святого Іоанна Златоустого під час гонінь на нього.

Що не можна робити 4 лютого

  • Не слід залишати безлад в домі.
  • Не можна лихословити, лаятися.
  • Існує заборона на тяжку фізичну роботу.

Народні прикмети і традиції на 4 лютого

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: гілки на ялинці похилилися донизу — до сильного снігопаду;
  • до цього часу не вдарили морози — зима протримається довго;
  • ліс чорний, в ньому мало снігу — до відлиги;
  • високий туман — чекайте на теплу погоду.

Часто цього дня стояла досить прохолодна погода. Починалася пора вовчих весіль, тому в народі період називали “вовчий сват”.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 4 лютого

Які сьогодні іменини: Андрій, Аркадій, Борис, Василь, Георгій, Дмитро, Іван, Кирило, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Сергій, Федір, Юрій, Ганна, Катерина.

Талісманом людини, народженої 4 лютого, є берил. Камінь, який використовували для лікування зубного болю. Також берил носили, щоб налагодити стосунки в родині.

Цього дня народилися:

  • 1962 рік — інженер, громадський активіст, учасник Євромайдану, один із Героїв Небесної сотні, Герой України Василь Аксенин;
  • 1981 рік —український спортсмен, який представляв Україну на Чемпіонаті Світу зі спортивного запам’ятовування Гордій Остапович;
  • 1981 рік — один із “кіборгів” Донецького аеропорту, Герой України Сергій Колодій.

Пам’ятні дати 4 лютого

Календар важливих подій в Україні та світі за 4 лютого:

  • 960 рік — на престол сходить Чжао Куан’їнь, перший імператор китайської династії Сун;
  • 1789 рік — у Філадельфії на засіданні виборщиків, які представляли 10 з 11-и штатів, що ратифікували конституцію США, одноголосно, 69-а голосами, було обрано першого президента Сполучених Штатів Америки — ним став Джордж Вашингтон;
  • 1906 рік — департамент поліції Нью-Йорку постановляє використовувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців;
  • 1945 рік — у Лівадії (Крим) відкривається Ялтинська конференція — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу;
  • 1948 рік — британська колонія Цейлон отримує незалежність у Співдружності націй;
  • 1961 рік — з Анголи починається колоніальна війна Португалії проти африканських національно-визвольних рухів;
  • 1969 рік — Ясір Арафат очолює Організацію визволення Палестини;
  • 1970 рік — засновують місто Прип’ять;
  • 1971 рік — оголошено про банкрутство британської компанії “Роллс-Ройс”;
  • 1974 рік — після двох років дресирування шимпанзе Нім Чимскі в США пише перше слово;
  • 1998 рік — в обличчя Біла Гейтса в Брюсселі поцілили тортом;
  • 2004 рік — починає роботу соціальна мережа Facebook, яку заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг;
  • 2005 рік — Верховна Рада України затверджує Юлію Тимошенко на посаді прем’єр-міністра України;
  • 2021 рік — у Запоріжжі стається пожежа у Запорізькій обласній клінічній інфекційній лікарні, внаслідок якої гине четверо людей, а ще двоє постраждали.

Який сьогодні день в Україні і світі

4 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день людського братерства. Це свято було запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН 2020 року для сприяння міжкультурному та міжрелігійному діалогу, взаєморозумінню та співпраці між людьми різних віросповідань, національностей та культур. День людського братерства має свої корені в історичній події 4 лютого 2019 року, коли Папа Римський Франциск та Великий імам Аль-Азгар Ахмед Ель-Таїб підписали “Документ про людське братерство заради миру та спільного життя” в Абу-Дабі. Цей документ закликав до толерантності, взаємної поваги та мирного співіснування всіх народів.

ООН ухвалила резолюцію про встановлення цього дня в грудні 2020 року, визнавши важливість братерства та солідарності для подолання глобальних викликів, таких як дискримінація, бідність, війни та екстремізм.

Також 4 лютого Всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями. Його ініціатором став Міжнародний союз боротьби з раком (UICC) 2000 року під час Всесвітнього саміту з боротьби проти раку в Парижі. Рак – одна з головних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, щорічно фіксується понад 19 мільйонів нових випадків, і понад 9 мільйонів людей помирають від цієї хвороби. Однак до 40% випадків раку можна запобігти, якщо вести здоровий спосіб життя та вчасно проходити медичні обстеження.

The post 4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Розширення “кілзон” і майбутнє фронту: попередження українського військового про еволюцію бойових дій

Якщо бойові дії триватимуть і протягом наступного року не відбудеться жодного суттєвого зниження інтенсивності, лінія фронту може стати ще менш рухливою. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» розповів командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян, наголосивши, що сучасні технології, зокрема безпілотники, швидко змінюють структуру війни та умови на передовій.

За словами Арутюняна, у разі збереження нинішньої динаміки боїв так звані «кілзони» — ділянки, де піхота не може безпечно пересуватися через постійну загрозу ураження, — будуть лише розширюватися. Зона ризику охопить значно більші території, а будь-яка спроба маневру чи просування стане набагато небезпечнішою. Така ситуація призведе до фактичного «застигання» фронту, оскільки більшість наступальних дій вимагатиме неймовірних ресурсів і ретельного планування.

Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

«Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

Тоді зона ураження може значно зрости:

«Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

Бомбери до 30 км — перевага України.

FPV-дрони — приблизний паритет.

FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

«Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.

Нове значення 20 листопада: державне свято, міжнародні традиції та народні застереження

20 листопада 2025 року стало для України датою, що поєднала державні нововведення, міжнародну символіку та давні народні уявлення. Саме цього дня в країні вперше офіційно відзначають оновлений День захисту дітей, який відтепер перенесено з 1 червня на листопад. Рішення про зміну дати ухвалено для того, щоб узгодити українське свято з Міжнародним днем дитини, встановленим Організацією Об’єднаних Націй. Відповідний указ був підписаний президентом Володимиром Зеленським, закріпивши прагнення України до гармонізації з міжнародними гуманітарними стандартами.

Оновлене свято підкреслює важливість захисту прав і добробуту дітей не лише у форматі літніх заходів, а як постійного суспільного пріоритету. У багатьох регіонах країни цього дня проходять тематичні дискусії, благодійні ініціативи, освітні зустрічі та культурні події, спрямовані на підтримку дітей, особливо тих, хто постраждав від війни. Органи місцевої влади, громадські організації та міжнародні партнери об’єднують зусилля, щоб привернути увагу до питань дитячої безпеки, захисту прав, психологічної підтримки й доступу до освіти.

Відтепер щороку 20 листопада в Україні відзначається День захисту дітей. Саме цієї дати світова спільнота вшановує права дитини та нагадує про необхідність захисту наймолодших громадян. Тепер українське свято офіційно перенесене на один день із міжнародним, тож вітати хлопчиків і дівчаток треба 20 листопада.

Також цього дня за новим стилем вшановують архієпископа Прокла Константинопольського та святого Григорія Декаполіта.За старим церковним календарем 20 листопада — це день праведного Феодота Анкірського, покровителя творчості та ручної праці.

На міжнародному рівні нинішня дата також багата на події:

Міжнародний день дитини — головне дитяче свято, яке відзначає ООН.

День індустріалізації Африки — нагадування про економічний розвиток континенту.

Всесвітній день філософії — вшанування науки, що формує основи моралі та суспільного мислення.

Всесвітній день відмови від куріння,

День книги рекордів Гіннеса,

День педіатра,

День пам’яті жертв трансфобії.

У давнину вважалося, що до цієї дати встановлюються перші стійкі морози. Народні прикмети говорять:

ожеледиця віщує довгі морози;

перший сніг — ознака завершення тепла;

поява снігурів — остаточне встановлення зими;

ранковий туман — до потепління.

За повір’ями, 20 листопада сприятливе для прибирання та позбавлення від зайвих речей. Раніше вважали, що речі, випрані та висушені цього дня, принесуть здоров’я. Також дата вважалася вдалою для купівель — нові речі довго служитимуть.

Оскільки дата пов’язана з вшануванням святого Прокла, у православній традиції цього дня моляться про примирення в родині та вирішення давніх конфліктів.

Сьогодні не можна сваритися, проявляти злість, кричати, брехати та перевантажувати себе справами. Народні звичаї радять також утриматися від рукоділля — інакше вироби вийдуть невдалими.

Потепління в середині тижня: синоптики обіцяють більш м’яку та стабільну погоду по всій країні

Середина цього тижня принесе українцям відчутне полегшення після нещодавніх опадів та температурних коливань. За метеорологічними прогнозами, нічні показники підвищаться, а денні температури стануть комфортнішими. Атмосферні фронти, що зумовлювали мокрий сніг та сильні хмари, поступово втратять активність, тож значних опадів синоптики більше не прогнозують. Лише окремі регіони півдня, сходу та Дніпропетровщини можуть зіткнутися з локальними дощами, однак ці явища будуть нетривалими та слабкої інтенсивності.

Столиця проведе день у режимі хмарності з періодичними проясненнями. Температура повітря в Києві очікується в межах від -2° у нічні години до +7° вдень, що створить досить м’які умови для прогулянок та повсякденних справ. Подібний характер погоди збережеться й на заході України. У Львові, Луцьку, Рівному, Івано-Франківську та Тернополі прогнозується переважна хмарність із короткими проміжками сонця, а термометри покажуть від -3°…-1° вночі до +6°…+8° у денний час.

У центральних регіонах також без опадів. У Вінниці, Черкасах та Житомирі буде хмарно з проясненнями, денна температура підніметься до +8°, а нічна опуститься до -2°…-1°.

Трохи тепліше буде на півдні: в Одесі від +5° вночі до +13° вдень, у Херсоні — +5°…+14°, у Миколаєві — +6°…+16°. Однак тут очікуються дощі, як і в Запоріжжі, де температура вдень сягне +16°.

На сході також волого. У Харкові прогнозують +2°…+10° і дощ, у Дніпрі — -1°…+11° та опади. У Краматорську сьогодні небезпечно хмарно, можливий дощ, температура від +3° вночі до +8° вдень. У Сєвєродонецьку — похмуро, +2°…+6° і опади.

У Криму, зокрема в Сімферополі, очікується хмарність із проясненнями, температура від +8° до +19°, можливий дощ.

Загалом середина тижня стане теплішою, але регіональні контрасти погоди зберігатимуться.

Шон Пенн зіграв у українському фільмі “Війна очима тварин” за символічний гонорар у один долар

Американський актор і режисер Шон Пенн, відомий завдяки своїм ролям у стрічках «Таємнича річка» та «Гарві Мілк», за які отримав дві премії «Оскар», долучився до створення українського кінопроєкту «Війна очима тварин». У новелі під назвою «Орел» він виконав одну з ключових ролей, погодившись на символічний гонорар — лише один долар. Про участь голлівудського актора розповів автор ідеї кінематографічного альманаху та продюсер Олег Кохан в інтерв’ю Суспільному, підкресливши, що таке рішення Пенна стало ініціативою самого артиста.

За словами продюсера, команда була готова обговорювати звичайні комерційні умови, адже співпраця з актором такого рівня зазвичай передбачає значні витрати. Проте Пенн наполіг на мінімально можливій оплаті, оскільки правила Гільдії акторів США не дозволяють повністю безоплатну участь у знімальному процесі. Такий крок він розглядав як жест підтримки України та українських кінематографістів, а також як спосіб висловити солідарність із країною, що переживає повномасштабну війну.

Олег Кохан зазначив, що перед ухваленням рішення Шон Пенн уважно ознайомився зі сценарієм, переглянув відзнятий матеріал та поспілкувався з режисером Мирославом Слабошпицьким. Після цього актор повідомив, що його гонорар становитиме 1 долар, що стало жестом підтримки України та українського кіно.

Шон Пенн неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення та зняв документальну стрічку «Суперсила». Саме він ініціював появу українських військових на червоній доріжці Каннського кінофестивалю разом із музикантом Боно.

Фільм-альманах «Війна очима тварин» складається з семи новел, кожна з яких створена окремим режисером та знімальною групою. Режисер «Племені» Мирослав Слабошпицький, чия картина залишається одним із найтитулованіших українських фільмів, також є учасником цього проєкту.

Новела з участю Шона Пенна під назвою «Орел» стала однією з ключових частин альманаху, що розкриває війну через призму історій тварин та людей, яких вони супроводжують.