4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського

Сьогодні, 4 лютого, в Україні та світі відзначають Міжнародний день людського братерства – свято, що наголошує на важливості взаємоповаги, толерантності та мирного співіснування між народами та культурами. Також цього дня віряни вшановують пам’ять святого преподобного Ісидора Пилусіотського.

Що сьогодні за церковне свято

4 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Ісидора Пилусіотського. Він народився приблизно 370 року в Александрії, Єгипет. Він був учнем святого Іоанна Златоустого і відомим богословом, автором багатьох богословських творів. Ісидор писав понад 2000 послань, які стали відомими після його смерті. Він відомий своєю боротьбою з аріанством і підтримкою почитання мощів. Ісидор також був активним захисником святого Іоанна Златоустого під час гонінь на нього.

Що не можна робити 4 лютого

  • Не слід залишати безлад в домі.
  • Не можна лихословити, лаятися.
  • Існує заборона на тяжку фізичну роботу.

Народні прикмети і традиції на 4 лютого

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: гілки на ялинці похилилися донизу — до сильного снігопаду;
  • до цього часу не вдарили морози — зима протримається довго;
  • ліс чорний, в ньому мало снігу — до відлиги;
  • високий туман — чекайте на теплу погоду.

Часто цього дня стояла досить прохолодна погода. Починалася пора вовчих весіль, тому в народі період називали “вовчий сват”.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 4 лютого

Які сьогодні іменини: Андрій, Аркадій, Борис, Василь, Георгій, Дмитро, Іван, Кирило, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Сергій, Федір, Юрій, Ганна, Катерина.

Талісманом людини, народженої 4 лютого, є берил. Камінь, який використовували для лікування зубного болю. Також берил носили, щоб налагодити стосунки в родині.

Цього дня народилися:

  • 1962 рік — інженер, громадський активіст, учасник Євромайдану, один із Героїв Небесної сотні, Герой України Василь Аксенин;
  • 1981 рік —український спортсмен, який представляв Україну на Чемпіонаті Світу зі спортивного запам’ятовування Гордій Остапович;
  • 1981 рік — один із “кіборгів” Донецького аеропорту, Герой України Сергій Колодій.

Пам’ятні дати 4 лютого

Календар важливих подій в Україні та світі за 4 лютого:

  • 960 рік — на престол сходить Чжао Куан’їнь, перший імператор китайської династії Сун;
  • 1789 рік — у Філадельфії на засіданні виборщиків, які представляли 10 з 11-и штатів, що ратифікували конституцію США, одноголосно, 69-а голосами, було обрано першого президента Сполучених Штатів Америки — ним став Джордж Вашингтон;
  • 1906 рік — департамент поліції Нью-Йорку постановляє використовувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців;
  • 1945 рік — у Лівадії (Крим) відкривається Ялтинська конференція — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу;
  • 1948 рік — британська колонія Цейлон отримує незалежність у Співдружності націй;
  • 1961 рік — з Анголи починається колоніальна війна Португалії проти африканських національно-визвольних рухів;
  • 1969 рік — Ясір Арафат очолює Організацію визволення Палестини;
  • 1970 рік — засновують місто Прип’ять;
  • 1971 рік — оголошено про банкрутство британської компанії “Роллс-Ройс”;
  • 1974 рік — після двох років дресирування шимпанзе Нім Чимскі в США пише перше слово;
  • 1998 рік — в обличчя Біла Гейтса в Брюсселі поцілили тортом;
  • 2004 рік — починає роботу соціальна мережа Facebook, яку заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг;
  • 2005 рік — Верховна Рада України затверджує Юлію Тимошенко на посаді прем’єр-міністра України;
  • 2021 рік — у Запоріжжі стається пожежа у Запорізькій обласній клінічній інфекційній лікарні, внаслідок якої гине четверо людей, а ще двоє постраждали.

Який сьогодні день в Україні і світі

4 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день людського братерства. Це свято було запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН 2020 року для сприяння міжкультурному та міжрелігійному діалогу, взаєморозумінню та співпраці між людьми різних віросповідань, національностей та культур. День людського братерства має свої корені в історичній події 4 лютого 2019 року, коли Папа Римський Франциск та Великий імам Аль-Азгар Ахмед Ель-Таїб підписали “Документ про людське братерство заради миру та спільного життя” в Абу-Дабі. Цей документ закликав до толерантності, взаємної поваги та мирного співіснування всіх народів.

ООН ухвалила резолюцію про встановлення цього дня в грудні 2020 року, визнавши важливість братерства та солідарності для подолання глобальних викликів, таких як дискримінація, бідність, війни та екстремізм.

Також 4 лютого Всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями. Його ініціатором став Міжнародний союз боротьби з раком (UICC) 2000 року під час Всесвітнього саміту з боротьби проти раку в Парижі. Рак – одна з головних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, щорічно фіксується понад 19 мільйонів нових випадків, і понад 9 мільйонів людей помирають від цієї хвороби. Однак до 40% випадків раку можна запобігти, якщо вести здоровий спосіб життя та вчасно проходити медичні обстеження.

The post 4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Штучний інтелект у музиці: як алгоритми змінюють індустрію та виклики для живих артистів

Чи впевнені слухачі, що мелодія у їхніх навушниках — плід роботи композитора, а не результат алгоритмічної генерації? У 2025 році це питання перестало бути риторичним. Музичні твори, створені штучним інтелектом, вже стали звичним елементом ринку: вони з’являються в популярних плейлистах, набирають мільйони прослуховувань і нерідко обходять у чартах роботи відомих виконавців. При цьому більшість аудиторії навіть не замислюється над походженням композицій.

Останні дослідження демонструють, що 97% слухачів не здатні відрізнити музичний трек, створений алгоритмом, від композиції, написаної людиною. Це стало серйозним викликом для музичної індустрії, адже втрачається ключовий маркер творчості — унікальність людського внеску. Музиканти дедалі частіше говорять про ризики знецінення авторської праці, оскільки нейромережі здатні створювати музику необмеженими обсягами й у будь-якому стилі.

В Україні прикладом популярного ШІ-хіта стала пісня “Туман танцює по землі повільно”, яка набрала понад 17 мільйонів переглядів на YouTube. Слухачі активно коментують і підтримують її, хоча її вокал повністю синтезований. Інший відомий ШІ-трек – “Ніч” від Amaya Roma – набрав 34 мільйони переглядів, і його походження викликає питання: пісня українською, але потенційно створена за участю росіян у Грузії.

Деякі українські музиканти поєднують власну творчість і ШІ. Репер Marshroot (Михайло Творцов) для треку “Переболить” написав текст і аранжування, а вокал створив за допомогою ШІ через брак часу. За його словами, ШІ допомагає, але емоції і творчість залишаються його внеском.

Популярність ШІ-треків пояснюють просто: вони підлаштовуються під середньостатистичні хіти, повторюють тренди і ритми, які вже подобаються слухачам. Як зазначає музичний оглядач Альберт Цукренко, це не створення нового жанру, а швидкий спосіб отримати популярний трек.

Ознаки ШІ у музиці: надто ідеальна обробка голосу, плоский звук, дивні шлейфи та простріли, одноманітність тембру. Водночас живі виконавці додають “людський фактор” — імпровізацію, недосконалість і емоції, які не передасть алгоритм.

Популярність ШІ не означає кінець справжньої музики. Артисти, як Jerry Heil, вбачають у цьому шанс на новий творчий початок. Гурти та продюсери вже експериментують із технологіями, додаючи інноваційні елементи до власних пісень, але концерти та живий контакт із публікою залишаються незамінними.

ШІ у музиці пришвидшує процес виробництва, створює нові формати, але не замінює людську душу. Ті слухачі, які цінують емоції, історії і справжній голос артиста, завжди помітять різницю.

Запобіжний захід у справі про 250 тисяч доларів: як фігурант санкційної афери опинився під контролем ВАКС

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу одному з учасників схеми, пов’язаної з народною депутаткою Ганною Скороход. Йдеться про чоловіка, якому слідство інкримінує участь у вимаганні 250 тисяч доларів за обіцянки «вирішити питання» щодо зняття санкцій Ради національної безпеки та оборони. Інформація про це з’явилася на офіційному ресурсі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За версією слідства, фігуранти справи переконували потерпілого, що мають необхідні зв’язки серед посадовців, причетних до ухвалення санкційних рішень. Вони нібито запевняли, що можуть вплинути на механізм перегляду обмежувальних заходів і сприяти їхньому скасуванню за обумовлену суму. Така «послуга» оцінювалася у чверть мільйона доларів, що одразу привернуло увагу антикорупційних органів.

Суддя ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене САП, та обрав для підозрюваного тримання під вартою. Альтернативою визначено заставу у 4 млн 542 тисячі гривень.

У разі внесення застави підозрюваний має виконувати низку обов’язків: прибувати за кожним викликом детективів, прокурорів або суду; не залишати межі Тернополя без дозволу слідства; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі; здати паспорти для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Нагадаємо, 5 грудня в помешканні Ганни Скороход проведено обшуки у межах розслідування хабаря у особливо великому розмірі. Сама депутатка заявила, що вважає ці дії політичним тиском на опозицію.

Ганна Скороход обрана до Верховної Ради у 2019 році від 93-го округу на Київщині. Спочатку входила до фракції “Слуга народу”, але того ж року була виключена та приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”, де неодноразово критикувала чинну владу.

Україна входить до світових лідерів за обсягом державних резервів біткоїна

Україна суттєво посилила свої позиції у міжнародному криптофінансовому середовищі, опинившись серед країн із найбільшими державними запасами біткоїна. Згідно з оновленим глобальним рейтингом BiTBO, на рахунках держави акумульовано 46,3 тисячі BTC, ринкова вартість яких нині оцінюється приблизно у 4,6 мільярда доларів. Такий показник забезпечив Україні четвертий рядок рейтингу, підтвердивши її роль як одного з найактивніших та найдинамічніших гравців на крипторинку.

Світові лідери у зберіганні цифрових активів продовжують демонструвати значний розрив у масштабах резервів. Перше місце впевнено утримують Сполучені Штати, які контролюють 326,5 тисячі BTC — суму, що за нинішньої вартості дорівнює близько 28 мільярдам доларів. Китай, попри суперечливу політику щодо майнінгу та криптовалютного обігу, зберігає 190 тисяч BTC і посідає другу позицію. Велика Британія із запасом понад 61 тисячу BTC (близько 5,4 мільярда доларів) замикає першу трійку.

На п’ятому місці у рейтингу — Бутан з понад 11,2 тисячі BTC, шосте — Сальвадор із 7,4 тисячі монет, а сьоме — Об’єднані Арабські Емірати, що володіють 8,4 тисячі BTC.

Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, що дозволяє їй залишатися серед світових лідерів, а біткоїн використовувати як інструмент фінансової стабільності, накопичення та мобілізації коштів.

Наразі ринок біткоїна зазнав зниження — його ціна впала нижче $86 000 вперше з квітня, проте Україна зберігає значний резерв, що зміцнює її позиції у світовій криптоекономіці.

Розслідування The New York Times: як блокування роботи наглядових рад поглибило корупційні ризики в Україні

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.