31 березня: які свята відзначають сьогодні в Україні та світі

Яка тема тексту?

Якої довжини має бути заголовок (скільки слів або символів)?

Також перевірка встановила розбіжності щодо грошових активів на банківських рахунках. Окрім цього, у декларації не були зазначені три банківські рахунки, що належать самому посадовцю та його дружині.

Окрему увагу НАЗК звернуло на нерухомість, яка не була відображена у звітності. Йдеться про квартиру площею 75,1 м² у Мукачеві, яка належить дружині, житловий будинок площею 240,8 м² та земельну ділянку площею 1000 м² у Мукачеві, що перебували у власності декларанта до 29 січня 2024 року. Крім того, не задекларовано нежитлове приміщення площею 66,5 м², земельну ділянку площею 514 м² та ще одну квартиру площею 46,7 м² у Мукачеві.

Під час перевірки встановлено також, що в декларації було зазначено неправильну категорію посади. У відповідному полі вказано, що декларант не належить до осіб, які займають відповідальне становище, хоча його посада відноситься до категорії «Б» державної служби.

За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть містити ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю буде надано можливість подати виправлену декларацію, а матеріали перевірки передадуть до правоохоронних органів для подальшої правової оцінки.

11 лютого Личаківський районний суд Львова оголосив вирок у кримінальному провадженні щодо жінки, яку обвинувачували у жорстокому поводженні з власним малолітнім сином. Завдані дитині тілесні ушкодження виявилися несумісними з життям і згодом призвели до її смерті. Судовий розгляд встановив обставини, що свідчать про систематичне застосування фізичного насильства до тримісячного немовляти.

Згідно з матеріалами справи, у період із жовтня по листопад 2024 року жінка перебувала разом із сином у медичному закладі. Саме там, як з’ясувало слідство, вона неодноразово застосовувала до дитини грубу фізичну силу. Обвинувачена трясла немовля, а також різко клала його до колиски з металевими бортиками, що створювало додаткову небезпеку травмування. Такі дії призвели до тяжких ушкоджень головного мозку.

Також суд встановив факт заподіяння дитині тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості — переломів плечової кістки та ключиці.

Стан здоров’я хлопчика поступово погіршувався. У вересні 2025 року він помер у медичному закладі, не доживши чотирьох днів до свого першого дня народження.

У судовому засіданні обвинувачена визнала провину. Вона пояснила, що не мала досвіду материнства, підтвердила застосування фізичної сили до дитини та заявила про каяття.

Суд визнав жінку винною у заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Їй призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

Вирок поки не набрав законної сили та може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення. Справа №463/1630/25.

Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходить в атмосфері геополітичної напруги та невизначеності щодо подальшого розвитку подій навколо війни Росії проти України. Світові лідери, дипломати, військові експерти й аналітики знову збираються в центрі Європи, аби обговорити ключові виклики глобальній безпеці. Проте головною темою залишається саме Україна — її боротьба, підтримка партнерів і перспективи припинення бойових дій.

Традиційним місцем проведення форуму є готель Bayerischer Hof у Мюнхен, де впродовж кількох днів відбуваються закриті й відкриті дискусії, стратегічні сесії та двосторонні зустрічі. Очікується прибуття десятків високопосадовців, серед яких Президент України Володимир Зеленський, а також представники урядів країн ЄС, Північної Америки та держав Глобального Півдня. Їхня присутність підкреслює міжнародний масштаб події, однак не гарантує проривних рішень.

За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.

У світі, який змінюється з неймовірною швидкістю, саме співпраця стає головною умовою успіху. Жодна ідея, навіть найгеніальніша, не здатна повністю реалізувати свій потенціал без підтримки, взаєморозуміння та довіри між людьми. Сьогодні особливо важливо усвідомлювати цінність партнерства — у бізнесі, освіті, творчості й повсякденному житті.

Співпраця починається з поваги. Коли люди готові слухати одне одного, враховувати різні точки зору та шукати компроміси, народжуються рішення, які перевершують очікування. Відкрите спілкування допомагає уникати непорозумінь, зміцнює зв’язки та створює основу для довготривалих відносин. Саме довіра дозволяє рухатися вперед навіть у складні часи, коли невизначеність здається надто великою.

Усі 280 обвинувачених уже постали перед судом. Подальше рішення щодо їхньої вини та покарання має ухвалити суд.

Окремо керівник САП Олександр Клименко повідомив, що станом на кінець січня 2026 року підозри від антикорупційних органів отримали 41 народний депутат Верховної Ради IX скликання. За його словами, якщо враховувати весь період роботи НАБУ і САП, за десять років підозри були оголошені 79 чинним і колишнім народним депутатам.

У САП наголошують, що розслідування тривають, а антикорупційні органи продовжують працювати над притягненням посадовців до відповідальності.